УІНП презентував інтерактивний каталог проєктів для вільного використання

«Пам’ять онлайн. Цікаво. Доступно. Достовірно» – саме таку назву має каталог проєктів Українського інституту національної пам’яті.

Про це йдеться на веб-сторінці Інституту.

 

Проєкти згруповано за кількома наскрізними темами-напрямами роботи Інституту. Усі матеріали – у вільному доступі. Шукати їх дуже зручно: обираєте тему чи проєкт, скануєте QR-код, завантажуєте – і користуєтеся.

Це видання є своєрідним підсумком п'ятирічної роботи Інституту – з 2014 по 2019-й, коли його очолював історик Володимир В'ятрович.

37 фотодокументальних виставок, майже 50 видань, плакати, календарі й довідкові матеріали – і це далеко не весь результат роботи Українського інституту національної пам'яті за 5 років.

За цей час Інститут також організував та/чи підтримав проведення понад семи десятків наукових конференцій (у тому числі кількох міжнародних), круглих столів і семінарів. А ще було понад три сотні різноманітних публічних заходів, найпопулярніший із яких – мандрівний фестиваль "Історія.UA".

Саме на популяризації історії було зосереджено чи не найбільше уваги й зусиль команди Інституту впродовж 2014–2019-го.

Головними цілями тут було: деконструювати радянські/російські міфи та стереотипи про українське минуле та сформувати в українців власні спільні уявлення про нього – бо це основа національної пам'яті. Реалізувати ці завдання й були покликані презентовані в цьому каталозі проєкти.


Упорядники: Наталка Позняк, Оксана Полтавець.


Вступна стаття:
Володимир В'ятрович, голова Українського інституту національної пам'яті (2014–2019).


Над проєктом працювали: Зоя Бойченко, Катерина Завада, Петро Клим, Дмитро Кобринський, Ганна Олійник, Катерина Сідаш, Ярина Ясиневич.


Редагування та коректура: Богдан Завітій.


Щоб отримати каталог проєктів Інституту для вільного використання безоплатно для шкіл, музеїв, військових частин, достатньо виконати кілька простих кроків. Деталі за посиланням.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.