Мінкульт Чехії відмовився надати статус пам'ятки статуї Конєва

Mіністерство культури Чехії відмовилося надати статус пам'ятника культури статуї радянського маршала Івана Конєва, встановленій в шостому районі Праги.

Про це заявила прессекретар Міністерства культури Міхаела Лагронова, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Radio Praha.

"Ні кривавому маршалу! Не забудемо"
ФОТО: FB PRAHA 6

На думку представників міністерства, пам'ятник не становить художньої цінності, і його рівень не перевищує середнього рівня періоду його створення. Пропозицію щодо надання статусу висунули в Комуністичній партії.


Нагадуємо, 12 вересня рада району чеської столиці Прага-6 вирішила долю пам'ятника радянському маршалу Івану Конєву: за підсумками таємного голосування депутати вирішили перенести пам'ятник, а на його місці встановити статую на честь визволителів Праги. Наразі пам'ятник залишається на площі Інтербригади.

Пам'ятник Івану Конєву регулярно стає об'єктом атак – обписували і обливали фарбою його вже декілька разів. Це пов'язано з біографією маршала – після присутності на декількох фронтах у роки Другої світової війни Іван Конєв був залучений до придушення угорського повстання 1956 року, а також був присутній у Берліні на час будівництва Берлінської стіни в 1961 році.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.