У Боярці відкрили меморіальний барельєф на честь полковника Армії УНР Івана Чмоли

Урочисте відкриття барельєфу на честь полковника армії УНР Івана Чмоли відбулося у Боярці 30 листопада.

Про це повідомляє Київський Пласт.

Барельєф встановили на фасаді будівлі залізничного вокзалу, адже саме тут у лютому 1919-го року українські вояки захищали місто під командуванням полковника Івана Чмоли. У боях проти російсько-більшовицького війська захисники Боярки кілька днів утримували станцію, не даючи окупантам дістатися Вінниці, де на той час знаходився уряд УНР.

На заході зібралося понад сто людей. З США спеціально прилетів онук Івана Чмоли Богдан Чмола, а також його дружина Ліза. Були присутні пластуни з України та США - Іван Чмола також є одним із засновників Пласту. Саме члени Пласту, насамперед Андрій Ковальов, виступили ініціаторами встановлення барельєву. 

На відкриття прийшли священики, реконструктори в одностроях Чорних Запорожців і Січових Стрільців армії УНР, герої російсько-української війни ХХІ ст.

Андреа Халупа, авторка сценарію фільму «Ціна правди»: «це історія, яку розповів мені дідусь»

Сценарій до фільму «Ціна правди», який зняла польська режисерка Аґнєшка Голланд, написала Андреа Халупа – американська журналістка українського походження. Вона друкується в «The Atlantic», «TIME», «Forbes». Вперше про Голодомор Андреа почула в дитинстві від свого дідуся, який його пережив. А в студентські роки вона читала про життя репортера «New York Times» Волтера Дюранті в Москві. Саме тоді вона дізналася про Гарета Джонса, пригадала історію своєї родини і вирішила: «Я точно напишу сценарій до фільму, який розповідатиме про це».

Україна без Києва. Про що домовлялись у Парижі навесні 1920 року?

У Парижі Україні планували зберегти незалежність, але намалювали нові кордони. Без Києва, Лівобережжя, Сходу та Заходу.

Крізь бурю та сніг. Перший Зимовий похід Армії УНР

У перших числах грудня 1919 року Армія УНР налічувала близько 10 тисяч осіб. З них боєздатними були біля 2 тисяч. Керівництво проводило нараду за нарадою у пошуках виходу з ситуації. Вирішили йти у запілля окупантів. Так почався Перший Зимовий похід.

Львів. 1918. Єврейський погром

Наприкінці листопада 1918 року світ отримав страшні відомості зі Львова: європейські та американські видання писали про жорстоку розправу над тутешніми євреями, яких впродовж двох діб, одразу після відступу з міста українського війська, безжалісно грабували, палили, мордували і вбивали.