У Боярці відкрили меморіальний барельєф на честь полковника Армії УНР Івана Чмоли

Урочисте відкриття барельєфу на честь полковника армії УНР Івана Чмоли відбулося у Боярці 30 листопада.

Про це повідомляє Київський Пласт.

Барельєф встановили на фасаді будівлі залізничного вокзалу, адже саме тут у лютому 1919-го року українські вояки захищали місто під командуванням полковника Івана Чмоли. У боях проти російсько-більшовицького війська захисники Боярки кілька днів утримували станцію, не даючи окупантам дістатися Вінниці, де на той час знаходився уряд УНР.

На заході зібралося понад сто людей. З США спеціально прилетів онук Івана Чмоли Богдан Чмола, а також його дружина Ліза. Були присутні пластуни з України та США - Іван Чмола також є одним із засновників Пласту. Саме члени Пласту, насамперед Андрій Ковальов, виступили ініціаторами встановлення барельєву. 

На відкриття прийшли священики, реконструктори в одностроях Чорних Запорожців і Січових Стрільців армії УНР, герої російсько-української війни ХХІ ст.

Чи можна принизити Генія?

Наші предки жили у світі, відмінному від нашого. У світі, де Добро і Зло, Герой і Лиходій були чітко розділені і знаходились у постійному непримиренному антагонізмі. Релігійна свідомість вимагала устремління до святості, і навіть її антипод – комуністичний атеїзм у ХХ-му столітті змушений був на місце Святого письма встановити "Моральний кодекс будівника комунізму", який формально мало чим відрізнявся від загальноприйнятих моральних норм і так само вимагав від людини чітко визначеної громадянської позиції, моральної чистоти і принциповості.

ОУН і Тайвань проти комуністів та Пекіна

Наприкінці 1956 року з Великої Британії відбув корабель у Південно-Східну Азію, на борту якого перебували Юліан Заблоцький (керівник дипломатичної місії) та Володимир Косик (заступник керівника). До Тайбею, столиці острова, вони прибули 25 лютого 1957 року

«Людина, що не має померти». Міф про Муссоліні

Зачарованість італійців своїм дуче тривала довго, але вщент розбилася через руйнівний результат воєнних операцій

«Расстрелян за националистическую деятельность…»: таємниця смерті Петра Франка

Петро Франко був розстріляний. Однозначно, що сталося це не швидше 6 липня 1941 р… Про конкретну дату страти поки що залишається лише здогадуватися…