У Києві вулицю Маршала Гречка перейменували на честь гетьмана Івана Виговського

Також нові назви отримали вулиці Подвойського та Івана Шевцова у Шевченківському районі, та вулиця Горького у Деснянському.

Як передає кореспондент УНІАН, відповідне рішення підтримали 65 з 84 депутатів.

Вулиця Марша Гречка
Вулиця Марша Гречка

Також вчора депутати перейменували дві вулиці у Шевченківському районі: вулицю Івана Шевцова – на Василя Макуха, учасника УПА та дисидента, що здійснив акт самоспалення на Хрещатику у 1968 році (66 депутатів підтримали).

Вулицю Подвойського – на Юрія Глушка, українського громадського і політичного діяча, одного з організаторів українського національно-культурного й громадського життя на Зеленому Клині (63 депутати проголосували "за").

Перейменовано також вулицю Горького у Деснянському районі – на вулицю Тодося Осьмачки, українського письменника, поета, перекладача (64 голоси "за").


Довідково. Андрій Гречко відомий не лише кар'єрою в радянській армії (і маршалом став уже в 1955). Керував придушенням антирадянського Берлінського повстання в 1953, був міністром оборони СРСР і членом ЦК КПРС.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.