У Києві встановили меморіальну дошку меценату Євгену Чикаленку. ФОТО

У столиці відкрили меморіальну дошку Євгену Чикаленку – видатному підприємцю, меценату, одному з основних «двигунів» українського національного відродження на початку ХХ ст.

Про це повідомляє Вечірній Київ із посиланням на члена Комісії з питань найменувань при Київському міському голові Тиміша Мартиненко-Кушлянського.

Євген Чикаленко
Євген Чикаленко

"Дошка міститься на будинку за адресою вул. Рейтарська, 35, де знаходилася редакція газети Київського управління у справах земського господарства. Згодом текстова частина буде доповнена портретним зображенням Євгена Чикаленка, на виготовлення якого буде проведено окремий конкурс", - розповів Тиміш Мартиненко-Кушлянський.

 
Фото: Тиміша Мартиненко-Кушлянського

Нагадуємо, що саме агроном, благодійник та видавець Чикаленко був одним із ініціаторів скликання Центральної Ради у 1917 році.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.