У Києві встановили меморіальну дошку меценату Євгену Чикаленку. ФОТО

У столиці відкрили меморіальну дошку Євгену Чикаленку – видатному підприємцю, меценату, одному з основних «двигунів» українського національного відродження на початку ХХ ст.

Про це повідомляє Вечірній Київ із посиланням на члена Комісії з питань найменувань при Київському міському голові Тиміша Мартиненко-Кушлянського.

Євген Чикаленко
Євген Чикаленко

"Дошка міститься на будинку за адресою вул. Рейтарська, 35, де знаходилася редакція газети Київського управління у справах земського господарства. Згодом текстова частина буде доповнена портретним зображенням Євгена Чикаленка, на виготовлення якого буде проведено окремий конкурс", - розповів Тиміш Мартиненко-Кушлянський.

 
Фото: Тиміша Мартиненко-Кушлянського

Нагадуємо, що саме агроном, благодійник та видавець Чикаленко був одним із ініціаторів скликання Центральної Ради у 1917 році.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.