ЦУМ представив фільм, створений до його 80-річчя. ВІДЕО

Головний універмаг України і знакове місце Києва — ЦУМ — вирішив порадувати своїх гостей цілим фільмом зі спогадів.

Про це повідомляє видання "НВ".

 
ФОТО: ЦУМ

У це важко повірити тим, хто вперше побачив київський ЦУМ в останні роки, але найвідоміший універмаг столиці в грудні цього року відсвяткував своє 80-річчя.

ЦУМ на перетині вулиць Хрещатик і Богдана Хмельницького, який сьогодні об'єднує shopping-простори і фуд-хол, кінотеатр і вражаючі панорамні тераси з видом на серце міста, прийняв перших відвідувачів 1 травня 1939 року.

В рамках святкування цієї дати команда ЦУМ представила створений у партнерстві з Visa документальний фільм ЦУМ 80. У майже 50-хвилинній стрічці глядач дізнається, як київський ЦУМ став саме таким, яким ми його знаємо сьогодні.

Режисером документального фільму ЦУМ 80 виступив Павло Кільдау, відомий своїм авторським почерком, що відображається у використанні жанрових міксів.

"Для мене найголовніше — це відчуття. Я хочу, щоб глядачі сприймали цей фільм на рівні почуттів, пов'язаних насамперед зі своїм життям і досвідом. Наш фільм — це не просто історичне кіно, це немов сімейний альбом чи улюблена платівка, яку ти слухаєш знову і знову", — коментує свою роботу ЦУМ 80 Павло Кільдау.

 
ФОТО: ЦУМ

Для створення фільму-спогаду автори використовували знайдені в міських архівах відеохроніки, рідкісні фотографії та мемуари колишніх співробітників ЦУМу, а також розповіді тих, чиє життя і діяльність пов'язана з головним універмагом столиці сьогодні.

Як розповідає Кільдау, йому з командою довелося провести більше двох тижнів у державному архіві, відбираючи кадри радянської хроніки, яку було використано в стрічці.

Сюжетна лінія документального фільму ЦУМ 80 у хронологічному порядку розповідає глядачам головні події з життя центрального універмагу, паралельно показуючи, як змінювалося навколишнє місто, кияни і сама мода.

Ідея створення фільму виникла в лютому цього року, коли, готуючись до святкування ювілею, команда ЦУМ вирішила відтворити одну з його вітрин середини 60-х років.

Тоді було виявлено раніше не опубліковані знімки і спогади колишніх співробітників, які було вирішено зберегти в мультимедійному форматі та створити з них своєрідний пам'ятний відеоальбом.

 
ФОТО: ЦУМ

"Виявивши рідкісні фотографії та мемуари колишніх співробітників ЦУМу, ми немов відкрили скриню зі скарбами, якими захотіли поділитися з усіма.

Перші шість місяців пішли на підготовку і збір матеріалів, а наступні півроку — на знімальний процес і монтаж", — розповідає керівник відділу креативу і зв'язків з громадськістю ЦУМ Маруся Коваль.

Втім, історія була б неповною без розповідей про сьогоднішні дні. Тому глядачі можуть зануритися в повсякденну атмосферу універмагу: поспостерігати за роботою баїнг-директора Ольги Чайки на виставці Pitti Uomo у Флоренції, погостювати на бекстейджі зйомок рекламної кампанії ЦУМ в Карпатах, а також послухати історії тих, чиє життя і діяльність так чи інакше перетинається з універмагом в серці Києва.

Зокрема, телеведучої Тетяни Цимбал, письменника Станіслава Цалика, театрознавця Бориса Куріцина, історика моди Галини Кокоріної, народного артиста України Григорія Чапкіса, дизайнерів Антона і Ксенії Шнайдер, дизайнера Руслана Багінського, генерального директора ЦУМ Євгена Мамая та багатьох інших.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.