In Memoriam. Помер археолог В'ячеслав Мурзін

Відомий археолог, доктор історичних наук, професор, почесний доктор Запорізького національного університету, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки В'ячеслав Юрійович Мурзін помер у Запоріжжі 30 грудня

Про це у facebook повідомив його колега, запорізький археолог Геннадій Тощев.

 

В'ячеславу Мурзіну було 68 років.

Народився він у 1951 році в Мелітополі Запорізької області. В 1973 р. закінчив Харківський Державний університет ім. О. М. Горького за спеціальністю "Історія", диплом з відзнакою. Був аспірантом Інституту археології НАН України, де пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до завідуючого Відділом скіфо-сарматської археології. 

Кандидатська дисертація (1980) – "Скіфська архаїка Північного Причорномор'я", докторська (1992) – "Походження та рання історія скіфів".

Брав участь у низці археологічних експедицій, що досліджували старожитності на теренах України, зокрема впродовж багатьох років (1981–86, 1992–2002) очолював Українсько-німецьку археолічну експедицію, яка здійснила розкопки кургану скіфської еліти Чортомлик та проводила дослідження відомого Більського городища скіфської доби.

Автор більш ніж 150 наукових праць, зокрема кількох монографій. 

У 2003 році Мурзін повернувся до Запоріжжя, де почав працювати на посаді професора Запорізького юридичного інституту МВС України. З 2012 року працював у Бердянському університеті менеджменту і бізнесу.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.