In Memoriam. Помер археолог В'ячеслав Мурзін

Відомий археолог, доктор історичних наук, професор, почесний доктор Запорізького національного університету, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки В'ячеслав Юрійович Мурзін помер у Запоріжжі 30 грудня

Про це у facebook повідомив його колега, запорізький археолог Геннадій Тощев.

 

В'ячеславу Мурзіну було 68 років.

Народився він у 1951 році в Мелітополі Запорізької області. В 1973 р. закінчив Харківський Державний університет ім. О. М. Горького за спеціальністю "Історія", диплом з відзнакою. Був аспірантом Інституту археології НАН України, де пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до завідуючого Відділом скіфо-сарматської археології. 

Кандидатська дисертація (1980) – "Скіфська архаїка Північного Причорномор'я", докторська (1992) – "Походження та рання історія скіфів".

Брав участь у низці археологічних експедицій, що досліджували старожитності на теренах України, зокрема впродовж багатьох років (1981–86, 1992–2002) очолював Українсько-німецьку археолічну експедицію, яка здійснила розкопки кургану скіфської еліти Чортомлик та проводила дослідження відомого Більського городища скіфської доби.

Автор більш ніж 150 наукових праць, зокрема кількох монографій. 

У 2003 році Мурзін повернувся до Запоріжжя, де почав працювати на посаді професора Запорізького юридичного інституту МВС України. З 2012 року працював у Бердянському університеті менеджменту і бізнесу.

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села