У Франції за 6 млн євро продали ікону чеського майстра XIV століття

На аукціоні у Франції нью-йоркський Метрополітен-музей за 6,2 мільйона євро придбав унікальний витвір мистецтва XIV століття – «Мадонну з немовлям на троні», атрибутована як твір Майстра Вишебродського вівтаря.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

Ця ікона вперше була виставлена на торги. Майстер Вишебродського вівтаря – ключова фігура Північного Відродження. Безперечними вважаються лише дев'ять вівтарних образів (до 1350 р.) з цистерціанського монастиря у Вишеброді (Південна Чехія). Тільки чотири з них визнані безпосередньо творами Майстра, а не його учнів.

Вишебродський цистерціанський монастир, Південна Чехія
Вишебродський цистерціанський монастир, Південна Чехія

Експертизу проводили куратор празької Національної галереї Ольга Пуйманова і фахівець з готичного живопису Чеського інституту історії мистецтв у Празі Ян Кліпа.

Аукціонний дім Cortot & Associés вів трансляцію аукціону онлайн, але з міркувань безпеки пропозиції приймали тільки безпосередньо від присутніх або по телефону.

Щоб отримати придбаний шедевр музею Метрополітен ще потрібен експортний сертифікат. За французькими законами, Франція може перекупити проданий з молотка шедевр, якщо заплатить за нього встановлену на аукціоні ціну.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.

Чеський Нобель: Ярослав Сейферт

Телеведучий державного телебачення Чехословаччини, сидячи на невиразному блакитному тлі в студії, так само невиразно вичавив з себе повідомлення: «Сьогодні в Стокгольмі вручили Нобелівську премію з літератури також народному митцеві Ярославові Сейферту». Надворі був 1984 рік, і реверанс Нобелівського комітету в бік письменника соціалістичної Чехословаччини був для пізньо-тоталітарного режиму радше проблемою, ніж визнанням