Держкіно анонсувало зйомки фільму про депортації українців з Польщі

Державне агентство України з питань кіно анонсувало початок виробництва документального фільму "Переселення 44-46".

Стрічка розповість історію примусового виселення 800 тис. поляків з УРСР та 480 тис. українців із сучасної території Польщі, здійснену за вказівкою Москви.

Факти викладатимуться через безпосередні спогади жертв примусової депортації. Базовий сюжет, навколо якого розкриватиметься історія, – реальна доля матері та доньки з одного з українських сіл Холмщини, повідомляє Газета.UA із посиланням на офіційну сторінку агентства.

 

Кінопроект "Переселення 44-46" став одним із переможців Дванадцятого конкурсного відбору Держкіно. Режисером стрічки є Олеся Моргунець-Ісаєнко, автор сценарію – Тарас Лазер, продюсер – Артем Денисов.

Держава покриє повну вартість виробництва стрічки – 4 млн 99 тис. грн. Реліз заплановано восени 2020 року.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.