У всеукраїнський прокат виходить документальний фільм «Депортація 44-46»

9 вересня в українських кінотеатрах стартує прокат документального фільму «Депортація 44-46», присвяченого примусовому виселенню українців з території сучасної південно-східної Польщі до УРСР

Про це повідомляє пресслужба кінокомпанії УМ-Груп, яка займалася виробництвом фільму.

 

Дата початку прокату обрана невипадково, оскільки саме 9 вересня 1944 року в Любліні було укладено українсько-польську "Угоду про обмін населенням", що поклала початок масовій депортації понад 480 тисяч українців Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини.

Прокат проходитиме в Києві (в кінотеатрах "Жовтень", "Ліра", "Старт", "Дніпро", "Факел", "Kinoman", "Лейпциг", "Флоренція", кінотеатрі ім. Т.Шевченка), Запоріжжі (кінотеатр ім. О.Довженка), Житомирі (кінотеатр ім. І.Франка), Львові (Львівський кіноцентр), Херсоні (кінотеатр "Ювілейний"), Луцьку (кінотеатр "Premier City"), Ужгороді (кінотеатр "5 елемент"), Трускавець (кінотеатр "Злата"), Дрогобич (кінотеатр "Злата PLUS").

Крім того, 12 вересня о 14:00 в кінотеатрі "Жовтень" відбудеться спеціальний показ стрічки за участю творчої та знімальної групи, квитки доступні за посиланням.

У пресслужбі уточнюють, що заплановано також серію спеціальних показів у мережі кінотеатрів "Планета Кіно" в Києві, Харкові та Львові. Наразі ведуться перемовини про організацію показів також у інших містах України.

Стрічку "Депортація 44-46" повністю профінансовано Державним агентством України з питань кіно, картина стала одним із переможців Дванадцятого конкурсного відбору.

Прем'єра фільму відбулася у 2021 році на кінофестивалі "Молодість". Пізніше стрічку також демонстрували на фестивалях у Кракові, Запоріжжі, Хмельницькому та інших містах.

У фільмі використано хронікальні кадри, тогочасні газети, історичні фотографії та мапи, а історії депортованих відтворено в ігровому й анімаційному сюжетах.

Науковий консультант картини – історик Роман Кабачій, сценарій рецензували із польського боку професор Жешувського університету Ян Пісулінський, а з українського – професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Сергійчук.

Творча команда фільму: режисерка – Олеся Моргунець-Ісаєнко, автор сценарію – Тарас Лазер, режисерка анімації – Ольга Гаврилова, у головних ролях – Лариса Руснак та Ірина Лазер, оператор – Євгеній Кирей, композиторка – Оксана Моргунець, пісні – Ірина Лазер і гурт Mavka, художник-постановник – Владлен Одуденко, продюсери – Олена Яковенко й Артем Денисов, дистриб'ютор – кінокомпанія "Сіневерс".

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.