У всеукраїнський прокат виходить документальний фільм «Депортація 44-46»

9 вересня в українських кінотеатрах стартує прокат документального фільму «Депортація 44-46», присвяченого примусовому виселенню українців з території сучасної південно-східної Польщі до УРСР

Про це повідомляє пресслужба кінокомпанії УМ-Груп, яка займалася виробництвом фільму.

 

Дата початку прокату обрана невипадково, оскільки саме 9 вересня 1944 року в Любліні було укладено українсько-польську "Угоду про обмін населенням", що поклала початок масовій депортації понад 480 тисяч українців Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини.

Прокат проходитиме в Києві (в кінотеатрах "Жовтень", "Ліра", "Старт", "Дніпро", "Факел", "Kinoman", "Лейпциг", "Флоренція", кінотеатрі ім. Т.Шевченка), Запоріжжі (кінотеатр ім. О.Довженка), Житомирі (кінотеатр ім. І.Франка), Львові (Львівський кіноцентр), Херсоні (кінотеатр "Ювілейний"), Луцьку (кінотеатр "Premier City"), Ужгороді (кінотеатр "5 елемент"), Трускавець (кінотеатр "Злата"), Дрогобич (кінотеатр "Злата PLUS").

Крім того, 12 вересня о 14:00 в кінотеатрі "Жовтень" відбудеться спеціальний показ стрічки за участю творчої та знімальної групи, квитки доступні за посиланням.

У пресслужбі уточнюють, що заплановано також серію спеціальних показів у мережі кінотеатрів "Планета Кіно" в Києві, Харкові та Львові. Наразі ведуться перемовини про організацію показів також у інших містах України.

Стрічку "Депортація 44-46" повністю профінансовано Державним агентством України з питань кіно, картина стала одним із переможців Дванадцятого конкурсного відбору.

Прем'єра фільму відбулася у 2021 році на кінофестивалі "Молодість". Пізніше стрічку також демонстрували на фестивалях у Кракові, Запоріжжі, Хмельницькому та інших містах.

У фільмі використано хронікальні кадри, тогочасні газети, історичні фотографії та мапи, а історії депортованих відтворено в ігровому й анімаційному сюжетах.

Науковий консультант картини – історик Роман Кабачій, сценарій рецензували із польського боку професор Жешувського університету Ян Пісулінський, а з українського – професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Сергійчук.

Творча команда фільму: режисерка – Олеся Моргунець-Ісаєнко, автор сценарію – Тарас Лазер, режисерка анімації – Ольга Гаврилова, у головних ролях – Лариса Руснак та Ірина Лазер, оператор – Євгеній Кирей, композиторка – Оксана Моргунець, пісні – Ірина Лазер і гурт Mavka, художник-постановник – Владлен Одуденко, продюсери – Олена Яковенко й Артем Денисов, дистриб'ютор – кінокомпанія "Сіневерс".

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.

Розстріляні під Базаром. Спогад учасника Другого зимового походу

"Я козак 6-ї стрілецької дівізії від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмось смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви нас поб'єте, то знайте, що за нас вам помстить ввесь український нарід..."