У всеукраїнський прокат виходить документальний фільм «Депортація 44-46»

9 вересня в українських кінотеатрах стартує прокат документального фільму «Депортація 44-46», присвяченого примусовому виселенню українців з території сучасної південно-східної Польщі до УРСР

Про це повідомляє пресслужба кінокомпанії УМ-Груп, яка займалася виробництвом фільму.

 

Дата початку прокату обрана невипадково, оскільки саме 9 вересня 1944 року в Любліні було укладено українсько-польську "Угоду про обмін населенням", що поклала початок масовій депортації понад 480 тисяч українців Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини.

Прокат проходитиме в Києві (в кінотеатрах "Жовтень", "Ліра", "Старт", "Дніпро", "Факел", "Kinoman", "Лейпциг", "Флоренція", кінотеатрі ім. Т.Шевченка), Запоріжжі (кінотеатр ім. О.Довженка), Житомирі (кінотеатр ім. І.Франка), Львові (Львівський кіноцентр), Херсоні (кінотеатр "Ювілейний"), Луцьку (кінотеатр "Premier City"), Ужгороді (кінотеатр "5 елемент"), Трускавець (кінотеатр "Злата"), Дрогобич (кінотеатр "Злата PLUS").

Крім того, 12 вересня о 14:00 в кінотеатрі "Жовтень" відбудеться спеціальний показ стрічки за участю творчої та знімальної групи, квитки доступні за посиланням.

У пресслужбі уточнюють, що заплановано також серію спеціальних показів у мережі кінотеатрів "Планета Кіно" в Києві, Харкові та Львові. Наразі ведуться перемовини про організацію показів також у інших містах України.

Стрічку "Депортація 44-46" повністю профінансовано Державним агентством України з питань кіно, картина стала одним із переможців Дванадцятого конкурсного відбору.

Прем'єра фільму відбулася у 2021 році на кінофестивалі "Молодість". Пізніше стрічку також демонстрували на фестивалях у Кракові, Запоріжжі, Хмельницькому та інших містах.

У фільмі використано хронікальні кадри, тогочасні газети, історичні фотографії та мапи, а історії депортованих відтворено в ігровому й анімаційному сюжетах.

Науковий консультант картини – історик Роман Кабачій, сценарій рецензували із польського боку професор Жешувського університету Ян Пісулінський, а з українського – професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Сергійчук.

Творча команда фільму: режисерка – Олеся Моргунець-Ісаєнко, автор сценарію – Тарас Лазер, режисерка анімації – Ольга Гаврилова, у головних ролях – Лариса Руснак та Ірина Лазер, оператор – Євгеній Кирей, композиторка – Оксана Моргунець, пісні – Ірина Лазер і гурт Mavka, художник-постановник – Владлен Одуденко, продюсери – Олена Яковенко й Артем Денисов, дистриб'ютор – кінокомпанія "Сіневерс".

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.