У всеукраїнський прокат виходить документальний фільм «Депортація 44-46»

9 вересня в українських кінотеатрах стартує прокат документального фільму «Депортація 44-46», присвяченого примусовому виселенню українців з території сучасної південно-східної Польщі до УРСР

Про це повідомляє пресслужба кінокомпанії УМ-Груп, яка займалася виробництвом фільму.

 

Дата початку прокату обрана невипадково, оскільки саме 9 вересня 1944 року в Любліні було укладено українсько-польську "Угоду про обмін населенням", що поклала початок масовій депортації понад 480 тисяч українців Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини.

Прокат проходитиме в Києві (в кінотеатрах "Жовтень", "Ліра", "Старт", "Дніпро", "Факел", "Kinoman", "Лейпциг", "Флоренція", кінотеатрі ім. Т.Шевченка), Запоріжжі (кінотеатр ім. О.Довженка), Житомирі (кінотеатр ім. І.Франка), Львові (Львівський кіноцентр), Херсоні (кінотеатр "Ювілейний"), Луцьку (кінотеатр "Premier City"), Ужгороді (кінотеатр "5 елемент"), Трускавець (кінотеатр "Злата"), Дрогобич (кінотеатр "Злата PLUS").

Крім того, 12 вересня о 14:00 в кінотеатрі "Жовтень" відбудеться спеціальний показ стрічки за участю творчої та знімальної групи, квитки доступні за посиланням.

У пресслужбі уточнюють, що заплановано також серію спеціальних показів у мережі кінотеатрів "Планета Кіно" в Києві, Харкові та Львові. Наразі ведуться перемовини про організацію показів також у інших містах України.

Стрічку "Депортація 44-46" повністю профінансовано Державним агентством України з питань кіно, картина стала одним із переможців Дванадцятого конкурсного відбору.

Прем'єра фільму відбулася у 2021 році на кінофестивалі "Молодість". Пізніше стрічку також демонстрували на фестивалях у Кракові, Запоріжжі, Хмельницькому та інших містах.

У фільмі використано хронікальні кадри, тогочасні газети, історичні фотографії та мапи, а історії депортованих відтворено в ігровому й анімаційному сюжетах.

Науковий консультант картини – історик Роман Кабачій, сценарій рецензували із польського боку професор Жешувського університету Ян Пісулінський, а з українського – професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Сергійчук.

Творча команда фільму: режисерка – Олеся Моргунець-Ісаєнко, автор сценарію – Тарас Лазер, режисерка анімації – Ольга Гаврилова, у головних ролях – Лариса Руснак та Ірина Лазер, оператор – Євгеній Кирей, композиторка – Оксана Моргунець, пісні – Ірина Лазер і гурт Mavka, художник-постановник – Владлен Одуденко, продюсери – Олена Яковенко й Артем Денисов, дистриб'ютор – кінокомпанія "Сіневерс".

Скаутське братерство Литви та України

На початку ХХ століття уся Литва і значна частина України перебувала під кількасотлітньою російською окупацію. Українцям, до певної міри, пощастило більше, бо частина українських земель входила також і до складу Австро-Угорської імперії, під більш демократичною владою, керованою з Відня австрійським імператором (цісарем). Саме тому український скавтинг зміг організуватись у 1911 році

Капітуляція Петра І, пенсія Кримському хану і боротьба за незалежність України

В 1700 році московити мали обрати нового патріарха. Замість цього Петро І відміняє патріархат і планує стати найвищим цивільним і релігійним лідером країни. Він оголошує себе рятівником християнського світу від ворогів Господа в Османській імперії. Вимагає передати йому ключі від Храму Гробу Господнього та інших святих місць в Єрусалимі. Коли йому це не вдається — він вирішує захопити Константинополь, щоб привласнити місто з витоками православ‘я, підкорити Візантійську імперію і отримати статус «Третього Риму». Мріє отримати титул імператора і бути похованим у Софійському соборі в Константинополі

Ватикан, витоки східної політики та війна в Україні

Католицька Церква свідомо визначила Східну політику, маючи дві можливості: або гостро протиставитися комунізму і «героїчно загинути» на тих землях, або «в динамічно змінній ситуації у світі шукати більш ефективних шляхів, які б привели до кінцевої перемоги»

Балканська скалка Гітлера

Готуючись до нападу на Радянський Союз, Гітлер розраховував убезпечити свої фланги в Південно-Східній Європі шляхом захоплення всього Балканського півострову. З погляду на те, що італійські союзники приносили Гітлеру більше проблем, ніж користі, Німеччина вимушена була допомагати «вступитися» за Муссоліні в Греції, оскільки зрив операції «Барбаросса» був цілком вірогідним. У березні 1941 року на основі договору про вступ Болгарії до «Пакту Трьох держав» на її територію вводяться гітлерівські частини, котрі розпочинають просування безпосередньо до грецького кордону