АНОНС: У Києві відбудеться презентація путівника “Стежками предків. Сяніччина”

Команда ГО “Вирій” цьогоріч у червні провела другу в своєму роді пошукову експедицію “Стежками предків”, основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття проживали на теренах сучасної південно-східної Польщі. Учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Про це "Історичній правді" повідомили організатори.

 

Команда провела вже чотири презентації у Львові (Україна), у Перемишлі, Мокрому, Сяноці (Польща). У Польщі зустрілися з місцевими українцями (автохтонами), які проживають на території Сяніцького повіту. 

Захід відбудеться з дотриманням карантинних вимог. Путівник розповсюджується безкоштовно під час презентацій. В презентації путівника візьмуть участь учасники експедиції та команда проекту:

Роман Стрехалюк — керівник проекту "Стежками предків

Оля Свідзинська — авторка текстів

Тарас Радь – науковий редактор путівника, автор текстів

Христина Дубницька – голова МГО "Вирій"


Читайте також: "Стежками предків": українська Сяніччина


Громадська організація "Вирій" займається збереженням і популяризацією історії та культури українських етнічних земель за кордонами України. Утворена у 2014 році у Львові учасниками міжнародного табору-експедиції "Вирій", який від 2009 року щороку відбувається на теренах Закерзоння (південно-східна Польща). Об'єднує громадських активістів з різноманітних сфер суспільного життя, яким не байдуже збереження культурної спадщини і національної пам'яті українців за межами України.

У 2019 році організація розпочала проєкт "Стежками предків" та випустила путівник, присвячений українській культурній спадщині Любачівського повіту в Польщі. У 2021 році команда проєкту "Стежками предків" видала другий путівник, присвячений українській культурній спадщині Сяніцького повіту в Польщі.


Час: 28 вересня, вівторок, 17:00


Місце: в Національному військово-історичному музеї України, вул. Грушевського, 30/1


Контактна особа:
 Христина Дубницька, 0989810448


Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.