АНОНС: У Києві відбудеться презентація путівника “Стежками предків. Сяніччина”

Команда ГО “Вирій” цьогоріч у червні провела другу в своєму роді пошукову експедицію “Стежками предків”, основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття проживали на теренах сучасної південно-східної Польщі. Учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Про це "Історичній правді" повідомили організатори.

 

Команда провела вже чотири презентації у Львові (Україна), у Перемишлі, Мокрому, Сяноці (Польща). У Польщі зустрілися з місцевими українцями (автохтонами), які проживають на території Сяніцького повіту. 

Захід відбудеться з дотриманням карантинних вимог. Путівник розповсюджується безкоштовно під час презентацій. В презентації путівника візьмуть участь учасники експедиції та команда проекту:

Роман Стрехалюк — керівник проекту "Стежками предків

Оля Свідзинська — авторка текстів

Тарас Радь – науковий редактор путівника, автор текстів

Христина Дубницька – голова МГО "Вирій"


Читайте також: "Стежками предків": українська Сяніччина


Громадська організація "Вирій" займається збереженням і популяризацією історії та культури українських етнічних земель за кордонами України. Утворена у 2014 році у Львові учасниками міжнародного табору-експедиції "Вирій", який від 2009 року щороку відбувається на теренах Закерзоння (південно-східна Польща). Об'єднує громадських активістів з різноманітних сфер суспільного життя, яким не байдуже збереження культурної спадщини і національної пам'яті українців за межами України.

У 2019 році організація розпочала проєкт "Стежками предків" та випустила путівник, присвячений українській культурній спадщині Любачівського повіту в Польщі. У 2021 році команда проєкту "Стежками предків" видала другий путівник, присвячений українській культурній спадщині Сяніцького повіту в Польщі.


Час: 28 вересня, вівторок, 17:00


Місце: в Національному військово-історичному музеї України, вул. Грушевського, 30/1


Контактна особа:
 Христина Дубницька, 0989810448


Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.