АНОНС: У Києві відбудеться презентація путівника “Стежками предків. Сяніччина”

Команда ГО “Вирій” цьогоріч у червні провела другу в своєму роді пошукову експедицію “Стежками предків”, основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття проживали на теренах сучасної південно-східної Польщі. Учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Про це "Історичній правді" повідомили організатори.

 

Команда провела вже чотири презентації у Львові (Україна), у Перемишлі, Мокрому, Сяноці (Польща). У Польщі зустрілися з місцевими українцями (автохтонами), які проживають на території Сяніцького повіту. 

Захід відбудеться з дотриманням карантинних вимог. Путівник розповсюджується безкоштовно під час презентацій. В презентації путівника візьмуть участь учасники експедиції та команда проекту:

Роман Стрехалюк — керівник проекту "Стежками предків

Оля Свідзинська — авторка текстів

Тарас Радь – науковий редактор путівника, автор текстів

Христина Дубницька – голова МГО "Вирій"


Читайте також: "Стежками предків": українська Сяніччина


Громадська організація "Вирій" займається збереженням і популяризацією історії та культури українських етнічних земель за кордонами України. Утворена у 2014 році у Львові учасниками міжнародного табору-експедиції "Вирій", який від 2009 року щороку відбувається на теренах Закерзоння (південно-східна Польща). Об'єднує громадських активістів з різноманітних сфер суспільного життя, яким не байдуже збереження культурної спадщини і національної пам'яті українців за межами України.

У 2019 році організація розпочала проєкт "Стежками предків" та випустила путівник, присвячений українській культурній спадщині Любачівського повіту в Польщі. У 2021 році команда проєкту "Стежками предків" видала другий путівник, присвячений українській культурній спадщині Сяніцького повіту в Польщі.


Час: 28 вересня, вівторок, 17:00


Місце: в Національному військово-історичному музеї України, вул. Грушевського, 30/1


Контактна особа:
 Христина Дубницька, 0989810448


Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.

Аркадій Жуковський. Рецензія від органів КГБ

12 січня 2022 року відзначається 100-річчя від дня народження науковця, енциклопедиста, історика, краєзнавця, картографа, культуролога, іноземного члена Національної академії наук України, багаторічного голови Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) в Європі Аркадія Жуковського

«Генеральний погром»: як це було

12 січня виповнюється 50 років від дня найбільшої репресивної акції проти українських дисидентів, коли одночасно було заарештовано більшість відомих представників національно-демократичного руху і розпочався так званий «генеральний погром» українського шістдесятництва

Провал Ярослава Добоша або «бий своїх, щоб чужі боялися»

4 січня 1972 року о 21.20 у потязі № 7 «Москва–Прага» на прикордонному пункті Чоп був затриманий бельгійський турист Ярослав Добош. Ця подія стала доленосною для багатьох українських дисидентів. Вона детонувала заздалегідь підготовлену КҐБ хвилю репресій, яку в таємних документах назвали операцією «Блок». Упродовж 1972–1973 рр. було заарештовано 89 дисидентів. З них 28 у Києві та 13 – Львові. Зазвичай засуджені отримували по 5–7 років ув’язнення. Масштаби репресій перевищили аналогічні процеси над «шістдесятниками»