У Києві відкрилася виставка, присвячена збройним формаціям доби Української Революції. ФОТО

6 грудня у Києві біля Головпошти відкрили виставку, присвячену збройним формаціям доби Української революції «Українське військо: 1917–1921».

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 
Фото: УІНП

Одним із найважливіших атрибутів державності, гарантом безпеки та свободи України є її Збройні сили. Сьогодні вони стримують ворога в Донецькій та Луганській областях, а також готові до виконання поставлених завдань скрізь, де в цьому виникне потреба.

Сто років тому значення власного війська для України було надзвичайно важливим, адже молодій державі з перших і до останніх днів існування доводилось боротися з агресією сусідів.

У вирі боротьби формувалося військо Української революції 1917–1921 рр. Воно увібрало в себе національні традиції минулих епох, але при цьому постійно змінювалося, пристосовуючись до викликів сучасності.

Виставка "Українське військо: 1917–1921" розповідає про початки Українського війська та його організацію, легендарних командирів, роди військ, однострої та відзнаки, зброю, найвизначніші військові формації та бойові операції 1917-1921 років, вшанування пам'яті і відновлення мілітарних традицій нині.

 
Фото: УІНП

"Виставка переконливо демонструє, що під час революції 1917–1921 років Україна мала своє справжнє регулярне військо – з командуванням, офіцерськими кадрами, родами військ, одностроями, знаками розрізнення та всіма іншими необхідними атрибутами.

Це спростовує старі та нові тези російської пропаганди, нібито в Україні воювали тільки сільські отамани і якісь банди "петлюрівців". Українське військо зберігало високу боєздатність, про що переконливо свідчить його участь у перманентних бойових діях протягом кількох років", – говорить заступник Голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак.

 
Фото: УІНП

"Символічно, що саме 6 грудня ми відкриваємо виставку "Українське військо: 1917-1921". Адже в цей день ми не тільки відзначаємо День Збройних Сил України, але й ювілей 100-річної давнини – початок легендарного Першого Зимового походу Армії УНР. В ході якого впродовж п'яти місяців українське військо пройшло з боями близько 2,5 тисяч кілометрів, провівши близько 50 успішних боїв.

Тож ця виставка є даниною пам'яті українським героям, які боролися за незалежність України в 1917-1921 років, а також спрямована на вшанування сучасних захисників, які нині відстоюють незалежність і територіальну цілісність України", – зазначає керівник наукового управління Українського інституту національної пам'яті Ярослав Файзулін.

 
Фото: УІНП

До відкриття виставки долучився заступник міністра у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Олександр Терещенко. Він наголосив на важливості дізнаватися історію становлення українського війська без радянського спотворення.

"Радянська пропаганда упродовж 70 років намагалася стерти нашу національну пам'ять, щоби наша історія була пов'язана з радянськими часами, в тому числі Радянською армією. 2014 року Україна й українське військо почали писати нову історію.

Але ми не з'явилися на порожньому місці. У нас є своя історія. І якщо ми її забудемо – нам буде дуже важко її відновлювати й розбудовувати нашу армію.

Вважаю, що Український інститут національної пам'яті робить вагому справу, показуючи історію української армії, яка була сторіччя тому. Дуже важливо це пам'ятати: це зробить нас сильнішими", – переконаний Олександр Терещенко.

 
Фото: УІНП

У свою чергу, співавтор виставки, історик Євген Пінак закликає робити історію доступною загалу, аби вона не залишилася об'єктом уваги виключно науковців.

"Вважаю, що історія має бути доступна кожному. Саме тому важливо, аби вона була не лише у товстих монографіях, а й у простій, зрозумілій формі, як оця виставка.

Я дуже прошу дивитися її, читати, запам'ятовувати і розповідати іншим. Для того, аби це знання історії не залишилося у вузькому колі фахівців, а розійшлося широким загалом людей", – зауважує історик.

 
Фото: УІНП

Виставка "Українське військо: 1917-1921" експонуватиметься протягом місяця.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці