Голова УІНП та Посол Польщі обговорили напрямки співпраці

9 січня у стінах Українського інституту національної пам’яті відбулась зустріч Голови Інституту Антона Дробовича із Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Польща в Україні Бартошем Ціхоцьким.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Бартош Ціхоцький та Антон Дробович
Бартош Ціхоцький та Антон Дробович
Фото: УІНП

Сторони обговорили подальшу співпрацю двох держав у сфері увічнення пам'яті жертв воєн та політичних репресій на території Польщі та України, протистояння спробам Російської Федерації фальшувати історію й використовувати її в агресивних зовнішньополітичних намірах Кремля, а також обмінялися баченням можливих спільних проектів на 2020 рік.

Посол Ціхоцький високо оцінив відновлення співпраці у сфері увічнення пам'яті польських громадян, загиблих на території України. Зокрема, висловив сподівання на успішне завершення розпочатих пошукових робіт у Львові, а також подальше урочисте перепохованням останків бійців Війська Польського.

 
Фото: УІНП

Голова Інституту зазначив, що українська сторона готова до паритетної співпраці у сфері збереження пам'яті, налагодження повноцінного діалогу щодо складних сторінок спільної історії, проведення наукових та освітніх заходів, спрямованих на вивчення злочинів тоталітарних режимів, від яких постраждали українці та поляки.

Водночас, Інститут очікує від польської сторони конкретних кроків із відновлення знищених на території Республіки Польща українських місць пам'яті.

Обидві сторони підкреслили відданість положенням Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Польща про збереження місць пам'яті і поховання жертв війни та політичних репресій.

"Україна розбудовує добросусідські, відкриті та паритетні взаємини із Польщею у сфері увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій. Ми вітаємо готовність Посольства Республіки Польща в Україні до конструктивної співпраці, зокрема, до реалізації низки проектів у 2020 році, які сприятимуть порозумінню між нашими народами.

Бачу сьогодні всі можливості для того, щоб вийти на якісно новий рівень міждержавного діалогу відносно складних тем минулого. Маю враження від нашої розмови з паном Послом, що обопільна повага та дбайливе ставлення до історії обох народів, видатних особистостей та місць пам'яті можуть стати новою нормою в наших відносинах", – прокоментував результати зустрічі Голова УІНП Антон Дробович.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.