Британська поліція зарахувала український тризуб до екстремістських символів

Посольство України у Великій Британії вимагає від контртерористичної поліції вилучити з переліку екстремістської символіки український герб.

Про це в посольстві заявили 19 січня, повідомляє Радіо Свобода.

 

Дипломатична установа звернула увагу на оприлюднений журналістами посібник для вчителів та медиків, де серед прикладів символів праворадикальних рухів зазначене й татуювання у вигляді тризуба.

"Додавати тризуб, закріплений в Конституції національний символ і державний герб України до "Посібника з протидії екстремізму", який контртерористична поліція видала для вчителів та медичного персоналу – це більш ніж обурливо.

Жодні виправдання неприйнятні. Ми вимагаємо вилучити тризуб з посібника та офіційних вибачень", – йдеться в заяві посольства.

 

17 січня британське видання Guardian опублікувало перелік екстремістської символіки, укладений контртерористичною поліцією Об'єднаного королівства.

Серед прикладів "праворадикальних символів" можна знайти татуювання у вигляді українського тризуба, а серед переліку угруповань "білих супремасистів" – шеврон українського батальйону "Азов".

 

Посольство України у Великій Британії коментує появу тризубу у списку британської поліції, не символіки "Азову", який з 2014 року є частиною Національної гвардії.

Крім того, увагу ЗМІ привернули й інші деталі переліку – наприклад, посібник містить розділ "Групи та символи захисту довкілля", до якого увійшли організації із захисту довкілля Greenpeace та Extinction Rebellion.

Водночас у британській контртерористичній поліції заявили, що наявність символіки в посібнику не означає, що організації, які нею користуються, є екстремістськими.

Натомість публікацію списку пояснюють спробою допомогти поліції та іншим службам "розуміти зміст знаків та символів, з якими вони можуть стикатися в роботі щодня".

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.