«Слуги» хочуть у День Незалежності проголосувати за скандальний Великий герб

Стало відомо, що розглянуть нардепи на позачергових засіданнях Ради 23 та 24 серпня

Верховна Рада України збереться на позачергові засідання 23 та 24 серпня. Нардепи, ймовірно, голосуватимуть за постанову щодо деокупації Криму, а також може бути проголосовано закон про Великий герб. Про це повідомила заступниця глави фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук в ефірі "Україна 24", передає "Главком".

 

За її словами, 23 серпня очікується голосування за постанову, яку ініціював голова парламенту Дмитро Разумков.

"Вона є на сайті Ради і підписана близько сотнею депутатів з різних фракцій. Вона є закликом до парламентів країн світу, до асамблей до роботи на рівні парламентів, яка саме стосуватиметься деокупації Криму", – пояснила Кравчук.

Водночас, на 24 серпня порядок денний ще не сформовано.

"Крім того, що це буде урочисте засідання до Дня Незалежності, очевидно, може бути проголосовано Великий герб. Гадаю, за наявності позитивних сигналів, що набереться 300 голосів, тоді це питання буде виноситися (на голосування – ред.)", – сказала Кравчук.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.