«Слуги» хочуть у День Незалежності проголосувати за скандальний Великий герб

Стало відомо, що розглянуть нардепи на позачергових засіданнях Ради 23 та 24 серпня

Верховна Рада України збереться на позачергові засідання 23 та 24 серпня. Нардепи, ймовірно, голосуватимуть за постанову щодо деокупації Криму, а також може бути проголосовано закон про Великий герб. Про це повідомила заступниця глави фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук в ефірі "Україна 24", передає "Главком".

 

За її словами, 23 серпня очікується голосування за постанову, яку ініціював голова парламенту Дмитро Разумков.

"Вона є на сайті Ради і підписана близько сотнею депутатів з різних фракцій. Вона є закликом до парламентів країн світу, до асамблей до роботи на рівні парламентів, яка саме стосуватиметься деокупації Криму", – пояснила Кравчук.

Водночас, на 24 серпня порядок денний ще не сформовано.

"Крім того, що це буде урочисте засідання до Дня Незалежності, очевидно, може бути проголосовано Великий герб. Гадаю, за наявності позитивних сигналів, що набереться 300 голосів, тоді це питання буде виноситися (на голосування – ред.)", – сказала Кравчук.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.