“Вони вистояли! Не витримав бетон!”: Укрпошта вшанувала подвиг "кіборгів" новою маркою. ФОТО

"Укрпошта" вводить в обіг поштову марку "Вони вистояли! Не витримав бетон!" на вшанування подвигу "кіборгів" – захисників Донецького аеропорту, що боронили об'єкт 242 дні – з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомили в пресслужбі "Укрпошти".

 

"Національний поштовий оператор 22 січня вводить в обіг поштову марку "Вони вистояли! Не витримав бетон!". Вона є даниною вшанування українських воїнів, які протягом 242 днів боронили Донецький аеропорт.

Укрпошта зображає на марках всі найважливіші знакові події України, зокрема з 2014 року видаються марки, присвячені українській армії, а цього разу – героїчним захисникам Донецького аеропорту", - йдеться в повідомленні.

Урочиста церемонія спецпогашення поштової марки відбудеться 22 січня о 14.00 у Києві в Національному музеї історії України у Другій світовій війні за участю захисників Донецького летовища, ветеранів АТО/ООС, міністра інфраструктури України Владислава Криклія, міністра у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Оксани Коляди, генерального директора Укрпошти Ігоря Смілянського, автора марки, графіка Андрія Єрмоленка та вихованців Київського військового ліцею ім. І. Богуна.

 

Тираж поштової марки – 130 000 примірників, вартість – 9 грн. До поштової марки випущено конверт "Перший день" та виготовлено штемпель спецпогашення.


Довідково. Бої за Донецький аеропорт тривали з травня 2014 року до 22 січня 2015 року і стали одними з найзапекліших і найтрагічніших в сучасній історії.

У ніч на 26 травня 2014 року угруповання проросійських сепаратистів здійснило спробу захопити летовище, авіасполучення на якому було припинено ще 6 травня.

З другої спроби бойовики зайняли частину приміщень будівлі. Вони в ультимативній формі вимагали від українських силовиків, які знаходилися в старому терміналі аеропорту, скласти зброю і здатися.

Український уряд, у свою чергу, теж висунув сепаратистам ультиматум про звільнення захоплених будівель. Жодна зі сторін не хотіла йти на поступки – розпочався бій.

У медіацентрі РНБО тоді заявили, що підрозділи армійського спецназу за підтримки бойової авіації завдали удару по терористах, які намагалися взяти під контроль міжнародний аеропорт Донецька. Була задіяна штурмова і армійська авіації, проведена висадка десанту.

Силами АТО внаслідок ефективної спецоперації було знищено третину сепаратистського батальйону "Восток". У лавах бойовиків почалася паніка, натомість українські військові підрозділи надійно закріпилися в районі аеропорту.

Тривалий час ситуація навколо летовища залишалася доволі спокійною. Серйозні штурми цього надзвичайно важливого стратегічного об'єкта розпочались вже після підписання Мінських домовленостей у вересні 2014 року.

Особливо жорстокими були бої після початку нового, 2015 року. 13 січня, після декількох місяців обстрілів, була зруйнована вежа, де майорів український прапор.

21 січня 2015 року військовослужбовці ЗС України з боями вийшли з території терміналів, оскільки їхні позиції були зруйновані і прострілювалися прямим наведенням.

У різний час в аеропорту і прилеглих Пісках воювали бійці 95-ї та 79-ї десантних бригад, воїни 3-го кропивницького полку спецпризначення і батальйону "Дніпро-1", артилеристи і танкісти 93-ї бригади, добровольці з ДУК "Правого сектору" і батальйону "ОУН", військові з інших частин.

Донецький аеропорт став своєрідним символом нескореності, зразком найвищого героїзму українських військових. Аеропорт називали "українськими Фермопілами", а мужніх захисників летовища супротивник назвав "кіборгами".

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.