“Вони вистояли! Не витримав бетон!”: Укрпошта вшанувала подвиг "кіборгів" новою маркою. ФОТО

"Укрпошта" вводить в обіг поштову марку "Вони вистояли! Не витримав бетон!" на вшанування подвигу "кіборгів" – захисників Донецького аеропорту, що боронили об'єкт 242 дні – з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомили в пресслужбі "Укрпошти".

 

"Національний поштовий оператор 22 січня вводить в обіг поштову марку "Вони вистояли! Не витримав бетон!". Вона є даниною вшанування українських воїнів, які протягом 242 днів боронили Донецький аеропорт.

Укрпошта зображає на марках всі найважливіші знакові події України, зокрема з 2014 року видаються марки, присвячені українській армії, а цього разу – героїчним захисникам Донецького аеропорту", - йдеться в повідомленні.

Урочиста церемонія спецпогашення поштової марки відбудеться 22 січня о 14.00 у Києві в Національному музеї історії України у Другій світовій війні за участю захисників Донецького летовища, ветеранів АТО/ООС, міністра інфраструктури України Владислава Криклія, міністра у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Оксани Коляди, генерального директора Укрпошти Ігоря Смілянського, автора марки, графіка Андрія Єрмоленка та вихованців Київського військового ліцею ім. І. Богуна.

 

Тираж поштової марки – 130 000 примірників, вартість – 9 грн. До поштової марки випущено конверт "Перший день" та виготовлено штемпель спецпогашення.


Довідково. Бої за Донецький аеропорт тривали з травня 2014 року до 22 січня 2015 року і стали одними з найзапекліших і найтрагічніших в сучасній історії.

У ніч на 26 травня 2014 року угруповання проросійських сепаратистів здійснило спробу захопити летовище, авіасполучення на якому було припинено ще 6 травня.

З другої спроби бойовики зайняли частину приміщень будівлі. Вони в ультимативній формі вимагали від українських силовиків, які знаходилися в старому терміналі аеропорту, скласти зброю і здатися.

Український уряд, у свою чергу, теж висунув сепаратистам ультиматум про звільнення захоплених будівель. Жодна зі сторін не хотіла йти на поступки – розпочався бій.

У медіацентрі РНБО тоді заявили, що підрозділи армійського спецназу за підтримки бойової авіації завдали удару по терористах, які намагалися взяти під контроль міжнародний аеропорт Донецька. Була задіяна штурмова і армійська авіації, проведена висадка десанту.

Силами АТО внаслідок ефективної спецоперації було знищено третину сепаратистського батальйону "Восток". У лавах бойовиків почалася паніка, натомість українські військові підрозділи надійно закріпилися в районі аеропорту.

Тривалий час ситуація навколо летовища залишалася доволі спокійною. Серйозні штурми цього надзвичайно важливого стратегічного об'єкта розпочались вже після підписання Мінських домовленостей у вересні 2014 року.

Особливо жорстокими були бої після початку нового, 2015 року. 13 січня, після декількох місяців обстрілів, була зруйнована вежа, де майорів український прапор.

21 січня 2015 року військовослужбовці ЗС України з боями вийшли з території терміналів, оскільки їхні позиції були зруйновані і прострілювалися прямим наведенням.

У різний час в аеропорту і прилеглих Пісках воювали бійці 95-ї та 79-ї десантних бригад, воїни 3-го кропивницького полку спецпризначення і батальйону "Дніпро-1", артилеристи і танкісти 93-ї бригади, добровольці з ДУК "Правого сектору" і батальйону "ОУН", військові з інших частин.

Донецький аеропорт став своєрідним символом нескореності, зразком найвищого героїзму українських військових. Аеропорт називали "українськими Фермопілами", а мужніх захисників летовища супротивник назвав "кіборгами".

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін