“Вони вистояли! Не витримав бетон!”: Укрпошта вшанувала подвиг "кіборгів" новою маркою. ФОТО

"Укрпошта" вводить в обіг поштову марку "Вони вистояли! Не витримав бетон!" на вшанування подвигу "кіборгів" – захисників Донецького аеропорту, що боронили об'єкт 242 дні – з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомили в пресслужбі "Укрпошти".

 

"Національний поштовий оператор 22 січня вводить в обіг поштову марку "Вони вистояли! Не витримав бетон!". Вона є даниною вшанування українських воїнів, які протягом 242 днів боронили Донецький аеропорт.

Укрпошта зображає на марках всі найважливіші знакові події України, зокрема з 2014 року видаються марки, присвячені українській армії, а цього разу – героїчним захисникам Донецького аеропорту", - йдеться в повідомленні.

Урочиста церемонія спецпогашення поштової марки відбудеться 22 січня о 14.00 у Києві в Національному музеї історії України у Другій світовій війні за участю захисників Донецького летовища, ветеранів АТО/ООС, міністра інфраструктури України Владислава Криклія, міністра у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Оксани Коляди, генерального директора Укрпошти Ігоря Смілянського, автора марки, графіка Андрія Єрмоленка та вихованців Київського військового ліцею ім. І. Богуна.

 

Тираж поштової марки – 130 000 примірників, вартість – 9 грн. До поштової марки випущено конверт "Перший день" та виготовлено штемпель спецпогашення.


Довідково. Бої за Донецький аеропорт тривали з травня 2014 року до 22 січня 2015 року і стали одними з найзапекліших і найтрагічніших в сучасній історії.

У ніч на 26 травня 2014 року угруповання проросійських сепаратистів здійснило спробу захопити летовище, авіасполучення на якому було припинено ще 6 травня.

З другої спроби бойовики зайняли частину приміщень будівлі. Вони в ультимативній формі вимагали від українських силовиків, які знаходилися в старому терміналі аеропорту, скласти зброю і здатися.

Український уряд, у свою чергу, теж висунув сепаратистам ультиматум про звільнення захоплених будівель. Жодна зі сторін не хотіла йти на поступки – розпочався бій.

У медіацентрі РНБО тоді заявили, що підрозділи армійського спецназу за підтримки бойової авіації завдали удару по терористах, які намагалися взяти під контроль міжнародний аеропорт Донецька. Була задіяна штурмова і армійська авіації, проведена висадка десанту.

Силами АТО внаслідок ефективної спецоперації було знищено третину сепаратистського батальйону "Восток". У лавах бойовиків почалася паніка, натомість українські військові підрозділи надійно закріпилися в районі аеропорту.

Тривалий час ситуація навколо летовища залишалася доволі спокійною. Серйозні штурми цього надзвичайно важливого стратегічного об'єкта розпочались вже після підписання Мінських домовленостей у вересні 2014 року.

Особливо жорстокими були бої після початку нового, 2015 року. 13 січня, після декількох місяців обстрілів, була зруйнована вежа, де майорів український прапор.

21 січня 2015 року військовослужбовці ЗС України з боями вийшли з території терміналів, оскільки їхні позиції були зруйновані і прострілювалися прямим наведенням.

У різний час в аеропорту і прилеглих Пісках воювали бійці 95-ї та 79-ї десантних бригад, воїни 3-го кропивницького полку спецпризначення і батальйону "Дніпро-1", артилеристи і танкісти 93-ї бригади, добровольці з ДУК "Правого сектору" і батальйону "ОУН", військові з інших частин.

Донецький аеропорт став своєрідним символом нескореності, зразком найвищого героїзму українських військових. Аеропорт називали "українськими Фермопілами", а мужніх захисників летовища супротивник назвав "кіборгами".

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.