Депутат від "Слуги народу" Потураєв заступився за Бандеру

Микита Потураєв заступився за Степана Бандеру і залагодив питання з послом Ізраїля.

Про це у своєму телеграм-каналі повідомив журналіст Андрій Павловський.

Микита Потураєв
Микита Потураєв
ФОТО: 24-й Канал

Він нагадав, що Польща та Ізраїль розкритикували вшанування в Україні Степана Бандери, вважаючи його посібником нацистів і прихильником етнічних чисток. А народний депутат від "Слуги народу" вважає ці заяви політичними.

"Кого-кого, а Степана Бандеру в етнічних чистках дорікати ніяк не можна. Він ніяк не міг брати в них фізичної участі. Жодного документа, підписаного Степаном Бандерою із закликами до етнічних чисток, не існує і ніколи не існувало. Навіть НКВС посоромився робити такі фальшивки", – заявив Потураєв.

Також "Слуга народу" обговорив питання Бандери з послом Ізраїля.

"У нас була тривала дискусія, дуже продуктивна, він професійний історик, ми чудово розуміємо один одного", – підкреслив нардеп.

Потураєв також переконаний, що українська влада не повинна жорстко реагувати на заяви Польщі та Ізраїля, оскільки з цими країнами слід підтримувати партнерські відносини.

Нагадуємо, що речниця МЗС Катерина Зеленко в коментарі УНН зазначила, що відродження та збереження національної пам'яті українського народу - "один з пріоритетних напрямів державної політики України". "Кожен народ і кожна держава самостійно визначає і вшановує своїх героїв", - сказала вона.

Такою була відповідь Зеленко на попередній лист послів Польщі та Ізраїлю щодо вшанування в Україні низки діячів, серед яких лідери ОУН Андрій Мельник та Степан Бандера.

8 січня Міністерство закордонних справ України викликало на розмову посла Польщі в Києві Бартоша Ціхоцького.

10 січня Посол України в Ізраїлі Геннадій Надоленко під час зустрічі з МЗС Ізраїлю відповів на критику, яку озвучив його ізраїльський колега Джоел Ліон щодо вшанування лідерів ОУН Андрія Мельника, Степана Бандери, письменника, політичного діяча Івана Липи і його сина Юрія Липи.

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"