Депутат від "Слуги народу" Потураєв заступився за Бандеру

Микита Потураєв заступився за Степана Бандеру і залагодив питання з послом Ізраїля.

Про це у своєму телеграм-каналі повідомив журналіст Андрій Павловський.

Микита Потураєв
Микита Потураєв
ФОТО: 24-й Канал

Він нагадав, що Польща та Ізраїль розкритикували вшанування в Україні Степана Бандери, вважаючи його посібником нацистів і прихильником етнічних чисток. А народний депутат від "Слуги народу" вважає ці заяви політичними.

"Кого-кого, а Степана Бандеру в етнічних чистках дорікати ніяк не можна. Він ніяк не міг брати в них фізичної участі. Жодного документа, підписаного Степаном Бандерою із закликами до етнічних чисток, не існує і ніколи не існувало. Навіть НКВС посоромився робити такі фальшивки", – заявив Потураєв.

Також "Слуга народу" обговорив питання Бандери з послом Ізраїля.

"У нас була тривала дискусія, дуже продуктивна, він професійний історик, ми чудово розуміємо один одного", – підкреслив нардеп.

Потураєв також переконаний, що українська влада не повинна жорстко реагувати на заяви Польщі та Ізраїля, оскільки з цими країнами слід підтримувати партнерські відносини.

Нагадуємо, що речниця МЗС Катерина Зеленко в коментарі УНН зазначила, що відродження та збереження національної пам'яті українського народу - "один з пріоритетних напрямів державної політики України". "Кожен народ і кожна держава самостійно визначає і вшановує своїх героїв", - сказала вона.

Такою була відповідь Зеленко на попередній лист послів Польщі та Ізраїлю щодо вшанування в Україні низки діячів, серед яких лідери ОУН Андрій Мельник та Степан Бандера.

8 січня Міністерство закордонних справ України викликало на розмову посла Польщі в Києві Бартоша Ціхоцького.

10 січня Посол України в Ізраїлі Геннадій Надоленко під час зустрічі з МЗС Ізраїлю відповів на критику, яку озвучив його ізраїльський колега Джоел Ліон щодо вшанування лідерів ОУН Андрія Мельника, Степана Бандери, письменника, політичного діяча Івана Липи і його сина Юрія Липи.

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну