МЗС викликало посла Польщі через засудження вшанування пам’яті Бандери, Мельника та сім'ї Лип

Міністерство закордонних справ України викликало на розмову посла Польщі в Києві Бартоша Ціхоцького, який разом зі своїм ізраїльським колегою Джоелем Ліоном засудив вшанування пам’яті лідерів ОУН Степана Бандери та Андрія Мельника, а також письменника Івана Липи та його сина Юрія.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Бартош Ціхоцький
Бартош Ціхоцький

У відомстві заявили, що привернули увагу Ціхоцького "до контрпродуктивності публічної дискусії щодо внутрішніх питань української політики".

"Також було зазначено, що в ході контактів на вищому рівні керівництва України і Польщі домовлено про розбудову діалогу з історичних питань на експертному рівні, що потребуватиме додаткових зусиль, у тому числі дипломатичних, у напрямку забезпечення конструктивної співпраці фахівців у сфері історичної пам'яті", – заявили в МЗС.

Нагадуємо, що речниця МЗС Катерина Зеленко в коментарі УНН зазначила, що відродження та збереження національної пам'яті українського народу - "один з пріоритетних напрямів державної політики України". "Кожен народ і кожна держава самостійно визначає і вшановує своїх героїв", - сказала вона.

Такою була відповідь Зеленко на попередній лист послів Польщі та Ізраїлю щодо вшанування в Україні низки діячів, серед яких лідери ОУН Андрій Мельник та Степан Бандера.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.