МЗС викликало посла Польщі через засудження вшанування пам’яті Бандери, Мельника та сім'ї Лип

Міністерство закордонних справ України викликало на розмову посла Польщі в Києві Бартоша Ціхоцького, який разом зі своїм ізраїльським колегою Джоелем Ліоном засудив вшанування пам’яті лідерів ОУН Степана Бандери та Андрія Мельника, а також письменника Івана Липи та його сина Юрія.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Бартош Ціхоцький
Бартош Ціхоцький

У відомстві заявили, що привернули увагу Ціхоцького "до контрпродуктивності публічної дискусії щодо внутрішніх питань української політики".

"Також було зазначено, що в ході контактів на вищому рівні керівництва України і Польщі домовлено про розбудову діалогу з історичних питань на експертному рівні, що потребуватиме додаткових зусиль, у тому числі дипломатичних, у напрямку забезпечення конструктивної співпраці фахівців у сфері історичної пам'яті", – заявили в МЗС.

Нагадуємо, що речниця МЗС Катерина Зеленко в коментарі УНН зазначила, що відродження та збереження національної пам'яті українського народу - "один з пріоритетних напрямів державної політики України". "Кожен народ і кожна держава самостійно визначає і вшановує своїх героїв", - сказала вона.

Такою була відповідь Зеленко на попередній лист послів Польщі та Ізраїлю щодо вшанування в Україні низки діячів, серед яких лідери ОУН Андрій Мельник та Степан Бандера.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.