"Черкаси": вийшов трейлер фільму про корабель, який чинив опір росіянам найдовше. ВІДЕО

Історія останнього українського корабля в Криму, який навесні 2014 року чинив опір російським окупантам і продовжував відважну боротьбу, вийде в широкий прокат 27 лютого. Нині ж презентували офіційний трейлер воєнної драми "Черкаси".

"Черкаси" — український повнометражний художній фільм режисера Тимура Ященка, заснований на реальних подіях весни 2014 року, повідомили "Історичній правді" представники творчої комнади стрічки. Однойменний мінний тральик, заблокований російськими військами в бухті озера Донузлав під час анексії Криму, три тижні чинив опір ворогу і став єдиним з 9 українських кораблів, що не спустив державний прапор.

 

Цей фільм  — перше повнометражне кіно про українські Військово-морські сили в історії вітчизняного кінематографу. 

Консультував знімальну команду сам командир тральщика "Черкаси" Юрій Федаш. До акторського складу ввійшли моряки, які під його керівництвом тримали оборону на кораблі у 2014 році.

"Цей фільм — про звичайних хлопців, які в екстремальний період життя здійснюють непростий вибір, про дружбу, зраду і гідність. Створення "Черкас" підтримало багато культурних і соціальних інституцій, бізнес-організацій, і, що важливо, завдяки краудфандинговій платформі "Велика ідея" у співпраці з Міжнародним фондом "Відродження" своїми внесками підтримали сотні звичайних громадян нашої країни. Для нас це підтвердження актуальності, важливості фільму і його тематики для українського соціуму", — розповідає продюсер картини Марта Лотиш.

 
У ролях: Роман Семисал, Дмитро Сова, Євген Ламах, Олег Щербина, Руслан Коваль, Євген Авдєєнко, Вадим Лялько, Віталіна Біблів

Зйомки тривали 39 знімальних днів на узбережжі Чорного моря: в Одесі, на Кінбурнській косі, а також у районі Очаківського порту. Крім того, одна з локацій розташовувалася в селі на Чернігівщині. Події на морському тральщику "Черкаси" були відзняті на кількох кораблях.

Фільм виробництва MKK Film service (Україна) та Inter Media (Польща) створений за підтримки Державного агентства України з питань кіно, ВМС і Генштабу ЗС України, краудфандингової платформи "Велика Ідея", Міжнародного фонду "Відродження", Львівської міської ради, Львівської обласної адміністрації, Черкаської обласної адміністрації.

Силові відомства надали справжні кораблі флоту та спеціальне військове обладнання, а для фільмування екшен-сцен залучали  бойову авіацію, військовослужбовців, у тому числі й "морських котиків". Деякі сцени знімали під час навчань українського флоту.


Всеукраїнський кінотеатральний прокат розпочнеться 27 лютого 2020 року, до 6-ї річниці анексії Криму.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.