Меценати подарують Художньому музею 222 графічні роботи Кричевського

Надзвичайно цінну колекцію графіки видатного українського художника Федора Кричевського передадуть Національному художньому музею України спільнота Alumni kmbs (групи РМВА-14, ЕМВА-27) і друзі музею.

Як повідомляється на сайті NAMU, урочиста подія відбудеться у суботу, 1 лютого, о 16:00, передає Укрінформ.

 

"У фондах NAMU вже є 35 одиниць графіки, 55 живописних робіт, архів художника і навіть мольберт Кричевського. Завдяки меценатам збірка музею поповниться 222 графічними роботами майстра з приватної колекції Ольги Гершуні, чия родина отримала архів художника від його вдови, Наталії Павлівни Кричевської", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, вперше в українській практиці меценати не просто передають музею один, кілька чи кільканадцять творів, а й дбають про подальше життя колекції, її дослідження, видання монографії за результатами дослідження.

"1 березня музей разом із групою меценатів оголосять відкритий конкурс для дослідників колекції", - повідомили в NAMU.

Довідково. Федір Кричевський (1879 – 1947) – перший ректор Української академії мистецтв, один із найважливіших українських художників ХХ століття.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.