Меценати подарують Художньому музею 222 графічні роботи Кричевського

Надзвичайно цінну колекцію графіки видатного українського художника Федора Кричевського передадуть Національному художньому музею України спільнота Alumni kmbs (групи РМВА-14, ЕМВА-27) і друзі музею.

Як повідомляється на сайті NAMU, урочиста подія відбудеться у суботу, 1 лютого, о 16:00, передає Укрінформ.

 

"У фондах NAMU вже є 35 одиниць графіки, 55 живописних робіт, архів художника і навіть мольберт Кричевського. Завдяки меценатам збірка музею поповниться 222 графічними роботами майстра з приватної колекції Ольги Гершуні, чия родина отримала архів художника від його вдови, Наталії Павлівни Кричевської", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, вперше в українській практиці меценати не просто передають музею один, кілька чи кільканадцять творів, а й дбають про подальше життя колекції, її дослідження, видання монографії за результатами дослідження.

"1 березня музей разом із групою меценатів оголосять відкритий конкурс для дослідників колекції", - повідомили в NAMU.

Довідково. Федір Кричевський (1879 – 1947) – перший ректор Української академії мистецтв, один із найважливіших українських художників ХХ століття.

Ольга Ільків, зв'язкова Романа Шухевича

Оля опинилася перед вибором – ковтнути ампулу з отрутою і видати ворогам важливу адресу, чи ковтнути адресу і пережити тортури. Вона вибрала перше

Від листа до ГУЛАГу: як МҐБ цензурувало пошту про операцію «Запад»

На Великдень 1948 року отець Володимир Марущак готував особливу проповідь. Він знав, що попри заборони й обмеження нової влади, відсвяткувати воскресіння Христа збереться чимало людей. 2 травня він відправив службу у старовинній церкві села Новий Кропивник, а тоді — виголосив промову, яка викликала сльози у багатьох присутніх

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.