У Китаї розкопали ще дві сотні воїнів Теракотової армії

У гробниці китайського імператора Цинь Ші Хуанді знайшли ще 200 воїнів так званої Теракотової армії – ансамблю статуй людей у повний зріст, що, за задумом, мала охороняти правителя в потойбічному світі.

Про це пише "Громадське" із посиланням на Newsweek.

 

Відкриття зробили під час розкопок комори "1" на площі 400 квадратних метрів.

Серед знахідок – також 12 глиняних коней, залишки двох колісниць, бронзові мечі, луки та емальовані щити.

Керівник розкопок Шен Маошень у коментарі китайському інформаційному агентству "Сіньхуа" зазначив, що знайдених воїнів можна поділити на дві групи: частина з них тримає у руках жердини, а частина – луки.

Довідка. Теракотова армія – знаменика пам'ятка давньокитайської історії. Її створили десь 2200 років тому, аби захистити покійного імператора Цинь Ші Хуанді в потойбічному житті. Свою назву вона отримала через матеріал, з якого виготовлені статуї – теракоту, кольорову глину з пористою будовою. За оцінками, Теракотова армія налічує всього 8000 солдатів, понад 500 коней і 130 колісниць. Її розташували в трьох коморах, які мають назви "1", "2", і "3" відповідно до часу відкриття. Розкопки в гробниці Цинь Ші Хуанді тривають і досі.

Міф про "віроломний напад". Документи з архіву СБУ

"Прибулі у прикордонну смугу німецькі солдати [...] розповсюджують чутки, що командування німецької армії має намір захопити Західну Україну [...]. Виступ німецьких військ проти Радянського Союзу має відбутися після закінчення дощів, як тільки встановиться погода"

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.