Посольство Польщі розкритикувало слова речниці МЗС про діячів ОУН

Посольство Польщі в Україні розкритикувало в суботу заяву речниці Міністерства закордонних справ Катерини Зеленко, яка заявила, що кожен народ вправі самостійно визначати і вшановувати своїх героїв.

Про це повідомляє "Європейська правда".

 

Такою була відповідь Зеленко на попередній лист послів Польщі та Ізраїлю щодо вшанування в Україні низки діячів, серед яких лідери ОУН Андрій Мельник та Степан Бандера.

Зеленко в коментарі УНН зазначила, що відродження та збереження національної пам'яті українського народу - "один з пріоритетних напрямів державної політики України". "Кожен народ і кожна держава самостійно визначає і вшановує своїх героїв", - сказала вона.

З її слів, Україна свідома того, що "існують діячі, інституції і навіть країни, які зацікавлені у тому, щоб питання вшанування національних героїв і важливих дат і надалі були предметом розбрату між українцями й іншими народами".

У надісланому агентству PAP коментарі в суботу посольство Польщі в Україні розкритикувало заяву Зеленко.

"Важко повірити, що такі слова могли прозвучати з вуст українського дипломата", - йдеться у заяві посольства, яку наводить Onet.

У посольстві підкреслили, що заява Зеленко не розміщена на офіційному сайті Міністерства закордонних справ України.

"Якби її слова були правдивими, це означало б, що українська дипломатія до національних героїв зараховує ідеологів українського інтегрального націоналізму, жертвами якого стали десятки тисяч поляків, євреїв і тисячі представників інших народів", - йдеться в заяві посольства Польщі.

"Якщо пані Зеленко вважає, що культ Бандери чи Мельника – це внутрішня справа України, то на якій підставі Київ звертається (на наш погляд, звертається справедливо) з ініціативою, щоб Росія визнала Голодомор геноцидом та виступає проти московської теорії "русского міра"?

Чому Україна може висловлюватися, наприклад, про відновлення пам'ятників УПА в Польщі, а Польща має не висловлюватися про польські жертви УПА, які спочивають у безіменних ямах смерті на території України?" - йдеться у заяві.

"Найважче повірити, що речниця МЗС України могла натякати, що заява послів Польщі та Ізраїлю діє в інтересах третьої сторони. Польща та особисто посол Ціхоцький багато разів довели своє негативне ставлення до агресії Росії проти України та діями на міжнародній арені підтвердили свою підтримку Україні", - обурюється посольство.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.