Зникла картина, на якій зображений Іван Грозний, повернулася в Україну

Всесвітньо відома картина українського художника, яку довгий час вважали знищеною, повернулася в Україну.

Полотно Михайла Паніна "Таємний виїзд Івана Грозного перед опричниною" знайшли два роки тому в США, повідомляє видання "Сьогодні".

 

Картину занесли в зал комплексу "Мистецький Арсенал" під спалахи камер і оплески як цінний скарб.

Так в Україну повернулося полотно, яке майже 80 років вважали знищеним. "Таємний виїзд Івана Грозного перед опричниною" – робота художника Михайла Паніна, учня Іллі Рєпіна.

Полотно вивезли з Дніпропетровського художнього музею під час нацистської окупації, відтоді воно вважалося втраченим. Поки у 2017 році його не виставили на аукціоні в США.

"За правилами аукціону, треба з'ясувати провенанс (походження) роботи, яка виставляється на продаж. І виявилося, за допомогою музейної облікової документації, архівних матеріалів, фотографій, які зберігаються у нас в музеї, що це – музейний експонат", – розповідає директор Дніпропетровського художнього музею Тетяна Шапоренко.

За цей час полотно змінило кількох власників. Останні з них – американське подружжя Трейсі. Коли дізналися, що твір викрадено – відразу погодилися передати картину на батьківщину. Безкоштовно.

Втім, ще майже два роки знадобилося урядам України та США, щоб повністю узгодити процедуру. Залучили навіть ФБР.

"Спочатку робота летить літаком до Європи, з Європи вона їде наземним транспортом, принаймні, так було в цьому випадку. Разом зі скринею ця робота важила майже 200 кілограмів", – розповідає генеральний директор комплексу "Мистецький арсенал" Олеся Островська-Люта.

Музейники кажуть: багато років картина зберігалася неналежним чином, тому потребує реставрації.

"Якщо підійти до неї ближче, це і жорсткий кракелюр, і відшарування фарбового шару. І сьогодні, якщо не провести необхідні консерваційно-реставраційні заходи, може прогресувати руйнування полотна", – пояснює генеральний директор Національного реставраційного центру Світлана Стрельникова.

Відновлювати полотно почнуть вже через кілька днів. Поки ж його виставили на огляд в комплексі "Мистецький арсенал".

Побачити картину Михайла Паніна в столиці можна буде до 19 січня. Потім полотно повернеться в Дніпропетровський художній музей.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.