Монумент "Батьківщина-Мати" в Києві не знесуть, але демонтаж герба СРСР з нього передбачено законом. ВІДЕО

Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович закликав не звертати уваги на чутки про можливе знесення монумента "Батьківщина-Мати" в Києві.

Як пояснив Дробович в ефірі ObozTV, прибрати радянський герб зі щита не тільки можливо, але і має бути зроблено за законом про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного тоталітарних режимів, інформує Цензор.НЕТ.

 
ФОТО: УНІАН

"Це цілком можливо, і з технічної точки зору також. Це низка процедур, технічних і юридичних, які потрібно виконати. Тут треба менше хайпу. Просто спокійно зробити справу", – зазначив він.

Дробович закликав не звертати уваги на чутки про можливе знесення монумента. Він наголосив, що демонтувати саму "Батьківщину-Мати" ніхто не збирається.

"По-перше, це 300 тонн! По-друге, це дуже складна і знакова для України архітектурна скульптура", – пояснив Голова УІНП.

На запитання, скільки часу знадобиться, щоб прибрати зі статуї комуністичні символи, він відповів: "Я би дуже хотів, щоб до закінчення моєї каденції все це було цивілізованим способом (зроблено. – ред.)".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.