Монумент "Батьківщина-Мати" в Києві не знесуть, але демонтаж герба СРСР з нього передбачено законом. ВІДЕО

Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович закликав не звертати уваги на чутки про можливе знесення монумента "Батьківщина-Мати" в Києві.

Як пояснив Дробович в ефірі ObozTV, прибрати радянський герб зі щита не тільки можливо, але і має бути зроблено за законом про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного тоталітарних режимів, інформує Цензор.НЕТ.

 
ФОТО: УНІАН

"Це цілком можливо, і з технічної точки зору також. Це низка процедур, технічних і юридичних, які потрібно виконати. Тут треба менше хайпу. Просто спокійно зробити справу", – зазначив він.

Дробович закликав не звертати уваги на чутки про можливе знесення монумента. Він наголосив, що демонтувати саму "Батьківщину-Мати" ніхто не збирається.

"По-перше, це 300 тонн! По-друге, це дуже складна і знакова для України архітектурна скульптура", – пояснив Голова УІНП.

На запитання, скільки часу знадобиться, щоб прибрати зі статуї комуністичні символи, він відповів: "Я би дуже хотів, щоб до закінчення моєї каденції все це було цивілізованим способом (зроблено. – ред.)".

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.