МКМС почало підготовку до реставрації костьолу Святого Миколая у Києві

Міністерство культури, молоді та спорту розпочало підготовку до реставраційних робіт у костьолі Святого Миколая у Києві, в якому розміщений Національний будинок органної та камерної музики.

Про це повідомив міністр Володимир Бородянський у Telegram, передає Укрінформ.

 

"МКМС почало підготовку до початку реставраційних робіт, яких потребує пам'ятка архітектури національного значення – споруда костьолу Святого Миколая, де розташовано Національний будинок органної та камерної музики України", - зазначив він.

За словами міністра, загалом на реставрацію фасадів у Державному бюджеті на 2020 рік заплановано близько 50 млн грн.

Бородянський підкреслив, що МКМС пріоритезувало видатки для реставраційних робіт, зокрема з урахуванням стану об'єкту, який потребує негайної реставрації.

Раніше заступник міністра культури, молоді та спорту Світлана Фоменко повідомляла, що МКМС виділить 114 млн грн на реставрацію кількох архітектурних об'єктів в Україні, які перебувають у передаварійному або вже в аварійному стані.

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.