МКМС почало підготовку до реставрації костьолу Святого Миколая у Києві

Міністерство культури, молоді та спорту розпочало підготовку до реставраційних робіт у костьолі Святого Миколая у Києві, в якому розміщений Національний будинок органної та камерної музики.

Про це повідомив міністр Володимир Бородянський у Telegram, передає Укрінформ.

 

"МКМС почало підготовку до початку реставраційних робіт, яких потребує пам'ятка архітектури національного значення – споруда костьолу Святого Миколая, де розташовано Національний будинок органної та камерної музики України", - зазначив він.

За словами міністра, загалом на реставрацію фасадів у Державному бюджеті на 2020 рік заплановано близько 50 млн грн.

Бородянський підкреслив, що МКМС пріоритезувало видатки для реставраційних робіт, зокрема з урахуванням стану об'єкту, який потребує негайної реставрації.

Раніше заступник міністра культури, молоді та спорту Світлана Фоменко повідомляла, що МКМС виділить 114 млн грн на реставрацію кількох архітектурних об'єктів в Україні, які перебувають у передаварійному або вже в аварійному стані.

Імена, писані по воді. Українська еміграція у Великій Британії

Першою громадою етнічних українців в Англії стали емігранти, які не доїхали до Америки. Комусь не вистачило грошей, а хтось надав перевагу пожинанню плодів британської індустріальної революції над створенням канадського аграрного прориву

Словацьке національне питання та чехословацький військовий рух в Україні у 1914-1918 роках

Словаки – давні сусіди українців. Поміж Україною та Словацькою Республікою існує спільний кордон – 97 км. Водночас, про словацьку історію та культуру в Україні мало хто знає. У більшості літератури, яка виходила на території Російської імперії, словаки вважались частиною чеського народу, який мешкає в Угорському королівстві Австро-Угорської монархії. У статистичних даних про населення України, зібраних на межі ХІХ – ХХ століть, відображена змішана інформація про чехів та словаків

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.