Сто років історії українського кіно зібрали у довідник

У Києві відбулася презентація серії науково-довідкових видань Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Пшеничного "Кінолітопис: Анотований каталог кіножурналів, документальних фільмів, кіно- і телесюжетів (1896-1995)"

Презентація видань пройшла під час пресконференції в Укрінформі.

 

"Ми маємо сьогодні позитивну новину. Це виходить довідкове видання одного з наших центральних архівів, унікальних архівів, які зберігають документи кінофотофоноархіву, документи, які найбільш популярні для масового глядача та слухача.

І коли ми говоримо в контексті проблем доступу до архівів, то ми чомусь завжди акцентуємо увагу на фізичній можливості отримати цей безпосередній доступ. Взяти документи в руки, ознайомитись з ними, самостійно копіювати їх чи не копіювати.

Але насправді доступ до архівів розпочинається з довідкового видання, тому що поки ти не будеш знати, що тобі потрібно знайти в архіві, то фізичної можливості зайти і отримати доступ до документів нічого не важить", - зазначив голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов.

 

Він підкреслив, що саме видання є дуже важливим для розвитку архівної справи. За його словами, ця книга буде корисна не лише для вузького кола архівістів або постійних відвідувачів архіву, але й для широкого загалу.

Директор ЦДКФФА України ім. Пшеничного Владислав Берковський відзначив, що цей том фактично завершує серію науково-довідкових видань, що презентують кінодокументи найбільшого спеціалізованого архівосховища документального кіно в Україні за період з 1896 по 1995 рр.

 

"Фактично з кінця 90-х років наш архів підійшов до планомірної роботи з описування саме кінодокументів. Видано 7 томів… До цих видань ввійшло 6302 документальних кіно та телефільмів, а також 6051 збірник кіно та телесюжетів", - сказав він.

Берковський додав, що наразі всі кінолітописи вже є онлайн, і це дає можливість з будь-якого куточка планети мати доступ до цих архівів.

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.