Сто років історії українського кіно зібрали у довідник

У Києві відбулася презентація серії науково-довідкових видань Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Пшеничного "Кінолітопис: Анотований каталог кіножурналів, документальних фільмів, кіно- і телесюжетів (1896-1995)"

Презентація видань пройшла під час пресконференції в Укрінформі.

 

"Ми маємо сьогодні позитивну новину. Це виходить довідкове видання одного з наших центральних архівів, унікальних архівів, які зберігають документи кінофотофоноархіву, документи, які найбільш популярні для масового глядача та слухача.

І коли ми говоримо в контексті проблем доступу до архівів, то ми чомусь завжди акцентуємо увагу на фізичній можливості отримати цей безпосередній доступ. Взяти документи в руки, ознайомитись з ними, самостійно копіювати їх чи не копіювати.

Але насправді доступ до архівів розпочинається з довідкового видання, тому що поки ти не будеш знати, що тобі потрібно знайти в архіві, то фізичної можливості зайти і отримати доступ до документів нічого не важить", - зазначив голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов.

 

Він підкреслив, що саме видання є дуже важливим для розвитку архівної справи. За його словами, ця книга буде корисна не лише для вузького кола архівістів або постійних відвідувачів архіву, але й для широкого загалу.

Директор ЦДКФФА України ім. Пшеничного Владислав Берковський відзначив, що цей том фактично завершує серію науково-довідкових видань, що презентують кінодокументи найбільшого спеціалізованого архівосховища документального кіно в Україні за період з 1896 по 1995 рр.

 

"Фактично з кінця 90-х років наш архів підійшов до планомірної роботи з описування саме кінодокументів. Видано 7 томів… До цих видань ввійшло 6302 документальних кіно та телефільмів, а також 6051 збірник кіно та телесюжетів", - сказав він.

Берковський додав, що наразі всі кінолітописи вже є онлайн, і це дає можливість з будь-якого куточка планети мати доступ до цих архівів.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції