На Львівщині обіцяють відреставрувати 16 пам'яток XVI – XIX ст.

Депутати Львівської обласної ради затвердили фінансування програми збереження культурної спадщини на 2020-й рік. На порятунок і реставрацію старовинної архітектури поточного року з обласного бюджету виділять 21 мільйон 200 тисяч гривень, і це – 7 відсотків від загального бюджету програми капітального будівництва в області.

Про це повідомляє видання "День".

 
Поморянський замок

Йдеться про фінансування відновлювальних робіт на 16 об'єктах. Серед них, такі знакові, як, приміром, Поморянський замок (XVI-XVII ст.), котрим опікувався світлої пам'яті академік, Герой України, директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький.

У списку на фінансування також палац у смт. Тартаків Сокальського району (XIX ст.), дзвіниця церкви Воздвиження Чесного Хреста у Дрогобичі (XVII ст.) і кілька дерев'яних церков, які є пам'ятками національного значення.

Зокрема, роботи планують розпочати у церквах Пресвятої Трійці (XVIII ст.) у с. Воля-Гомулецька Жовківського району, Пресвятої Богородиці у с. Заболотці на Бродівщині (XVIII ст.), с. Гостинцеве Мостиського району (XVII ст.) та Різдва Пресвятої Богородиці у с. Щирець Пустомитівського району (XVI ст.).

Реставрацію деяких храмів, приміром – собору Святого Юра у Львові, поточного року планують завершити.

За словами заступника голови ЛОДА Юрія Холода, в області близько 8500 пам'яток культурного значення, і вже 10 років не існує жодної державної програми фінансування цих об'єктів.

"Обласний бюджет з такою кількістю цінної архітектури, звісно, не дає собі ради, – говорить чиновник. – Тому намагаємося залучати кошти з різних джерел. Зокрема, міжнародних програм і грантів, як у с. Підкамінь на Бродівщині.

Але насамперед кошти з обласного бюджету намагаємося скеровувати туди, де місцеві громади розуміють цінність архітектурної спадщини і готові співфінансувати реставраційні роботи. Ну і, звісно, туди, де, на жаль, потрібні вже протиаварійні роботи. Кожен об'єкт прагнемо реставрувати комплексно за принципом "краще зробити менше, але від початку і до кінця".

На думку директора департаменту архітектури та містобудування облдержадміністрації Степана Скрипа, доречно створити довкола Львова особливий туристичний маршрут, на якому подорожні могли б оглянути старовинні дерев'яні церкви.

"До ідеї розробити такий, я знаю, вже прийшли громадські кола", – говорить Степан Скрип. І додає, що "такі речі" потрібні місту, бо скоро воно "задушиться" у натовпі туристів.

Також очільник департаменту ЛОДА вважає, що реформа децентралізації – це добрий крок до того, щоб і львівська влада вже думала і про нові туристичні маршрути, і про програму співфінансування реставрації цих пам'яток у довколишніх селах.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.