Російський суддя назвав СРСР “незаконно утвореною державою”

Суддя Конституційного суду РФ Костянтин Арановський назвав СРСР “незаконно створеною державою”. Він також заявив, що сучасна Російська Федерація не має вважатися правонаступником “репресивно-терористичних діянь” радянської влади.

Як повідомляє "Новинарня" із посиланням на "Коммерсантъ", свою думку Арановський висловив на додаток до грудневої постанови КС про відшкодування житла, відібраного в ході радянських репресій.

 

На його думку, Росія має володіти конституційним статусом держави, "непричетної до тоталітарних злочинів".

Суддя підкреслив, що сучасна російська держава була створена не як наступник Радянського Союзу, а "замість" і "проти" нього.

При цьому суддя впевнений, що Росія має відшкодовувати шкоду, заподіяну СРСР, – але не як спадкоємець держави-винуватця, а "з вірою в правду, з позитивної відповідальності і з милосердя".

"Навіть в умовному юридичному сенсі Росії нема чого накликати на свою державну особистість провину в радянських репресіях і заміщати собою державу переможного і полеглого потім соціалізму.

Це неможливо вже тому, що його вина у репресіях та інших великих злодіяннях, починаючи з повалення законної влади Установчих зборів, безмірна і в буквальному сенсі нестерпна", – зазначив він.

Суддя називає радянську владу "незаконними партійно-державними владоутвореннями", які не можна вважати "правопопередниками конституційної державної влади".

На його думку, Російська Федерація має володіти конституційним статусом держави, "непричетної до тоталітарних злочинів ані "особисто", ані в правонаступництві".

"Ідеалізувати російську державність не обов'язково, але і в'язати її правонаступництвом з тоталітарним режимом немає підстав", – підсумовує він.

При цьому Арановський окремо зазначає, що сказане ним "не скасовує важливі аспекти в окремих випадках правонаступництва (…) в угодах, у визнанні членства в міжнародних інституціях, а також у силу утримання територій, предметів і комплексів, юрисдикцій, що дісталися Росії від колишніх публічних утворень через вичерпання їх прав на ці об'єкти або ж з їх скасуванням".

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.