У Бурунді знайшли масові поховання з останками шести тисяч осіб

В Бурунді знайшли нові масові поховання, де виявлені останки більше шести тисяч осіб, убитих під час етнічних чисток проти народності хуту в 1972 році.

Про це повідомляють Anadolu з посиланням на голову Комісії з встановлення істини та примирення П'єра Клавера Ндайкаріє.

 

За його словами, черговий етап робіт з виявлення місць поховання жертв етнічних чисток почався в січні поточного року за вказівкою уряду.

"У шести масових похованнях виявлені останки 6032 осіб, а також десятки тисяч куль. Всі знайдені особисті речі використані з метою ідентифікації жертв",- сказав Ндайкаріє.

На думку голови комісії, сім'ї жертв етнічних чисток тепер можуть порушити своє мовчання, що тривало протягом 48 років.

У 2014 році уряд Бурунді сформувало комісію з вивчення злочинів, що мали місце в країні у період з 1885 по 2008 роки. На сьогодні Комісія знайшла понад 4 тисячі масових поховань і понад 142 тисячі тіл.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.