У Бельгії археологи у соборі розкопали стіни з людських кісток. ФОТО

Археологи розкопали стіни з людських кісток у соборі Сен-Баво в місті Гент, Бельгія. Зазначають, що ці стіни створили у XVII ст. з останків, яким на той момент було 200 років.

Стіни складалися зі стегнових і гомілкових кісток дорослих людей. Порожнечі між ними заповнили черепами, в більшості випадків розтрощеними, повідомляє Gazeta.ua з посиланням на The Brussels Times.

 
Автор: Ruben Willaert

Дослідники припустили, що стіни збудували під час розчищення старого цвинтаря. Ймовірно, жителям міста знадобилося місце для нових могил, і старі вирішили знищити.

Але скелети не можна було просто викинути, бо церковна традиція і віра у воскресіння забороняли такий вандалізм, тому їх склали в якусь подобу стінки.

 
Автор: Ruben Willaert

"Такого явища у Бельгії ми ще не зустрічали, - сказала керівник проєкту Жанієк Де Грізе. – Маємо схожі приклади в інших країнах, наприклад катакомби Парижа. Але в цьому випадку знахідка Гента не стане туристичною пам'яткою. Кістки приберуть".

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.