Аліна Шпак залишає посаду заступниці голови Інституту національної пам’яті

Перша заступниця голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак повідомила 19 лютого, що йде з посади.

Допис про це вона оприлюднила на своїй Фейсбук-сторінці, передає Радіо Свобода.

 

Підбиваючи підсумки, Аліна Шпак зазначила, що за майже шість років роботи в Інституті її команда змогла "досягти більшого, ніж ставили собі як завдання".

"Запустили декомунізацію і очистили публічний простір, відкрили доступ до архівів КҐБ, відновили процес реабілітації, повернули пам'ять і шану борцям за незалежність, започаткували велику кількість нових проєктів.

Ми були принциповими і бодай трішки, але розвернули Україну обличчям до витоків і до розуміння, ким ми є. Пишаюсь тим, що була причетна", – написала вона.

Вона не уточнила, що стало причиною для її звільнення, однак зазначила, що більше "не знаходить собі місця" в колективі УІНП.

Колишній голова Інституту і чинний народний депутат від "Європейської солідарності" Володимир В'ятрович назвав Шпак "високопрофесійною менеджеркою" та звернув увагу на те, що про її звільнення стало відомо в річницю розстрілів Небесної сотні.

"Символічно, що рішення уряду оприлюднено в дні пам'яті про Майдан, який став для нас поштовхом до втілення в Україні саме української політики національної пам'яті", – зазначив В'ятрович.

Аліна Шпак працювала в Українському інституті національної пам'яті з 2014 року.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.