У Софійському соборі відкривають монументальні композиції олійного живопису XVIII-ХІХ ст. ФОТО

У Софійському соборі Національного заповідника «Софія Київська» проходять реставраційні роботи, де майстри відкривають монументальні композиції олійного живопису ХVІІІ–ХІХ ст., що знаходяться на склепіннях центральної нави собору.

Про це повідомляється на сайті Національного заповідника "Софія Київська", передає видання "День".

 
Фото: Національного заповідника "Софія Київська"

"Ці несправедливо забуті живописні композиції варті уваги: і як частина історії стінописного оформлення Софії Київської, і як пам'ятки українського образотворчого мистецтва. Вони суттєво доповнюють дані про стінописну програму собору ХVІІІ ст.", - йдеться у повідомленні.

 
Фото: Національного заповідника "Софія Київська"

У 1956 році цей живопис було закрито суцільними шарами фарби нейтрального тону і про нього забули. Замалювали, бо він не має відношення до первісного стінописного оформлення собору, відрізняється від фресок ХІ ст. за стилем та за технікою виконання.

 
Фото: Національного заповідника "Софія Київська"

Цей живопис було виконано на новому ґрунті в місцях втрат фресок на великих площах. Вони були неправильно атрибутовані радянськими реставраторами, отримали неправильні назви.

Науковці Заповідника дослідили, реконструювали та опублікували "прихований живопис" Софії Київської задовго до його розкриття.

 
Фото: Національного заповідника "Софія Київська"

Ці зображення, що повертаються нині з забуття, суттєво доповнюють картину стінописного ансамблю Софії Київської ХVІІІ ст.: незважаючи на пізніші поновлення, вони зберігають сюжети композицій, виконаних на початку ХVІІІ ст.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.