Аби оцифрувати всі архіви, потрібна 1000 років - Голова ДАСУ Анатолій Хромов

У Державній архівній службі відзначили падіння темпів комплектування архівів через відсутність необхідних приміщень та слабку матеріально-технічну базу.

Про це заявив голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов під час публічного звіту в Укрінформі.

Анатолій Хромов
Анатолій Хромов

"Ми бачимо падіння темпів комплектування архівів. І це пов'язано в першу чергу зі слабкою матеріально-технічною базою, з відсутністю необхідних приміщень в низці архівів.

Ми б і раді прийняти документи на державне зберігання, але не завжди можемо це забезпечити, тому що нема куди їх приймати. Більшість архівів на 90% і більше своїх площ сховищ є укомплектованими. І це одна з комплексних проблем, яку ми маємо вирішувати", - сказав Хромов.

Водночас він повідомив про зростання темпів оцифровування документів національного архівного фонду.

"Ми бачимо, що є зростання на 42% темпів оцифровування архівних документів. Це добре, але я ставлю для себе мету створити такі умови, щоб у 2020 році, порівняно з 2019 роком, у два рази збільшили темпи оцифровування", - сказав Хромов.

За його словами, за рік архівні установи України оцифровують близько 80 тис. одиниць зберігання разом з описами, і за наявних 80 млн одиниць зберігання національного архівного фонду, треба тисяча років для того, щоб оцифрувати всі ці документи.

"У попередніх інтерв'ю я казав, що нам потрібно 150 років, я не помилився, звісно. Мінімум 150, але все ж таки ближче до тисячі. Постає питання, що не весь національний фонд потребує оцифрування.

Є речі більш пріоритетні і саме їх, напевно, за 150 років можна оцифрувати. Але такі темпи нікого не влаштовують. І в тому числі мене. І ми вже починаємо працювати над тим, щоб змінити динаміку в позитивному руслі",- розповів голова Держархівслужби.

Водночас він зауважив, що навіть порівняно з 2018 роком центральні архіви збільшили на 90% темпи оцифровування, а регіональні – на 138%.

Хромов також уточнив, що активними користувачами архівних послуг в Україні є 20-30 тисяч осіб.

"Ми бачимо, що постійно в Україні активними користувачами архівних послуг є 20-30 тисяч людей, які безпосередньо знають, що таке архів, бо вони там були. Як мінімум — у читальному залі. І майже пів мільйона дистанційно користуються нашими послугами.

Я вважаю, що це досить великий відсоток, і це один із ключових стейкхолдерів, які зацікавлені в розвитку цієї галузі в Україні. Тому безпосередньо з цими людьми маємо активно співпрацювати, вибудовувати позитивне враження від архівної сфери", - зазначив він.

Водночас, як наголосив Хромов, користувачами архівних послуг в Україні є не лише українці, але й громадяни інших країн.

Так, архівні установи минулого року виконали 428 571 запит, серед яких абсолютну більшість складають запити соціально-правового характеру.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.