США урочисто повернули Україні картину, викрадену нацистами під час Другої світової. ФОТО

ФБР США передало Україні картину художника П’єра Луї Гудро «Закохана пара», яка під час Другої світової війни була викрадена нацистами з Київського національного музею Ханенків та згодом опинилася за океаном.

Церемонія передачі полотна відбулася в постійному представництві України при ООН у Нью-Йорку, передає власний кореспондент Укрінформу.

 
Фото: Володимир Ільченко, Укрінформ

Українську сторону представляв міністр закордонних справ Вадим Пристайко, американську – старший спеціальний агент управління ФБР у Нью-Йорку Вільям Гейл.

 
Фото: Володимир Ільченко, Укрінформ

"Картину було виявлено у 2013 році. Вона зберігалася в одному з аукціонних домів Нью-Йорка", - сказав Гейл.

За словами представника ФБР, попередніх власників удалося переконати повернути картину без фінансової компенсації – адже її було викрадено й вивезено з України незаконним шляхом.

 
Фото: Володимир Ільченко, Укрінформ

Вадим Пристайко висловив вдячність американській стороні за співпрацю у поверненні картини. Міністр пояснив, що якийсь час вона зберігатиметься в українській дипмісії, а після оформлення митних документів повернеться до музею Ханенків.

"Київ продовжить роботу задля повернення інших об'єктів культурної спадщини, які були незаконно вивезені з України, зокрема після початку окупації Кримського півострова", - наголосив глава МЗС.


ДОВІДКА. Картину П'єра Луї Гудро "Закохана пара" 1924 року було передано в Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві, згідно із заповітом колекціонера Василя Щавінського. У 1943 році нацисти вивезли її до Німеччини.

Полотно вважалося загубленим, але у 2013 році воно ввійшло до списку предметів мистецтва, виставлених на сайті одного з аукціонних будинків у Нью-Йорку. Як з'ясувалося, до тих пір картина належала до приватних колекцій у Лондоні та в Массачусетсі (США).

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.