США урочисто повернули Україні картину, викрадену нацистами під час Другої світової. ФОТО

ФБР США передало Україні картину художника П’єра Луї Гудро «Закохана пара», яка під час Другої світової війни була викрадена нацистами з Київського національного музею Ханенків та згодом опинилася за океаном.

Церемонія передачі полотна відбулася в постійному представництві України при ООН у Нью-Йорку, передає власний кореспондент Укрінформу.

 
Фото: Володимир Ільченко, Укрінформ

Українську сторону представляв міністр закордонних справ Вадим Пристайко, американську – старший спеціальний агент управління ФБР у Нью-Йорку Вільям Гейл.

 
Фото: Володимир Ільченко, Укрінформ

"Картину було виявлено у 2013 році. Вона зберігалася в одному з аукціонних домів Нью-Йорка", - сказав Гейл.

За словами представника ФБР, попередніх власників удалося переконати повернути картину без фінансової компенсації – адже її було викрадено й вивезено з України незаконним шляхом.

 
Фото: Володимир Ільченко, Укрінформ

Вадим Пристайко висловив вдячність американській стороні за співпрацю у поверненні картини. Міністр пояснив, що якийсь час вона зберігатиметься в українській дипмісії, а після оформлення митних документів повернеться до музею Ханенків.

"Київ продовжить роботу задля повернення інших об'єктів культурної спадщини, які були незаконно вивезені з України, зокрема після початку окупації Кримського півострова", - наголосив глава МЗС.


ДОВІДКА. Картину П'єра Луї Гудро "Закохана пара" 1924 року було передано в Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві, згідно із заповітом колекціонера Василя Щавінського. У 1943 році нацисти вивезли її до Німеччини.

Полотно вважалося загубленим, але у 2013 році воно ввійшло до списку предметів мистецтва, виставлених на сайті одного з аукціонних будинків у Нью-Йорку. Як з'ясувалося, до тих пір картина належала до приватних колекцій у Лондоні та в Массачусетсі (США).

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.