Виставка да Вінчі "перемогла" експозицію Пінзеля у Луврі

Популярність виставки Леонардо у паризькому Луврі побила рекорд тріумфальної експозиції "галицького Мікеланджело" Іоанна Пінзеля, що дебютувала в іменитому храмі мистецтва майже вісім років тому.

Про це повідомляє MercoPress.

 

"Прекрасно, що італійський художник епохи Відродження продовжує зачаровувати публіку. Пишаюся, що (Лувр) зібрав для виставки найбільшу кількість творів Леонардо та прийняв таку величезну та різноманітну кількість відвідувачів", - зазначив директор музею Жан-Люк Мартінес, звітуючи про рекордну кількість відвідувачів виставки Леонардо.

Популярність виставки в Луврі, приуроченої до 500-річчя від дня смерті Леонардо да Вінчі, виявилася рекордною за всю історію музею.

Подивитися на твори великого художника епохи Відродження прийшли майже 1,1 млн осіб. Виставка Леонардо да Вінчі була відкрита 104 дні, в середньому щоденний потік людей досягав 9783 осіб.

Широко відомо, що тріумфальна, перша в історії України, виставка "Скульптор бароко в Україні середини ХVІІІ століття: Іоанн Георг Пінзель", прем'єра якої відбулася 21 листопаді 2012 року, проходила у Парижі три місяці.

За цей час, за словами керівника відділу зв'язків із громадськістю та пресою Лувру Лоранс Руссель, її відвідало близько мільйона шанувальників. Тоді в експозиції були представлені 27 різьблених шедеврів "галицького Мікеланджело" з музеїв Львова, Тернополя та Івано-Франківська.

Два роки тому на виставку Ежена Делакруа до Лувру прийшли 540 тис. відвідувачів. Новий успіх музею його директор Жан-Люк Мартінес пояснив тим, що протягом 46 днів виставка була відкрита до пізнього вечора, чим скористалися 175 тис осіб.

Перед її закриттям експозиція була відкрита упродовж трьох ночей до восьмої ранку, в цей час її можна було відвідати безкоштовно.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.