Виставка да Вінчі "перемогла" експозицію Пінзеля у Луврі

Популярність виставки Леонардо у паризькому Луврі побила рекорд тріумфальної експозиції "галицького Мікеланджело" Іоанна Пінзеля, що дебютувала в іменитому храмі мистецтва майже вісім років тому.

Про це повідомляє MercoPress.

 

"Прекрасно, що італійський художник епохи Відродження продовжує зачаровувати публіку. Пишаюся, що (Лувр) зібрав для виставки найбільшу кількість творів Леонардо та прийняв таку величезну та різноманітну кількість відвідувачів", - зазначив директор музею Жан-Люк Мартінес, звітуючи про рекордну кількість відвідувачів виставки Леонардо.

Популярність виставки в Луврі, приуроченої до 500-річчя від дня смерті Леонардо да Вінчі, виявилася рекордною за всю історію музею.

Подивитися на твори великого художника епохи Відродження прийшли майже 1,1 млн осіб. Виставка Леонардо да Вінчі була відкрита 104 дні, в середньому щоденний потік людей досягав 9783 осіб.

Широко відомо, що тріумфальна, перша в історії України, виставка "Скульптор бароко в Україні середини ХVІІІ століття: Іоанн Георг Пінзель", прем'єра якої відбулася 21 листопаді 2012 року, проходила у Парижі три місяці.

За цей час, за словами керівника відділу зв'язків із громадськістю та пресою Лувру Лоранс Руссель, її відвідало близько мільйона шанувальників. Тоді в експозиції були представлені 27 різьблених шедеврів "галицького Мікеланджело" з музеїв Львова, Тернополя та Івано-Франківська.

Два роки тому на виставку Ежена Делакруа до Лувру прийшли 540 тис. відвідувачів. Новий успіх музею його директор Жан-Люк Мартінес пояснив тим, що протягом 46 днів виставка була відкрита до пізнього вечора, чим скористалися 175 тис осіб.

Перед її закриттям експозиція була відкрита упродовж трьох ночей до восьмої ранку, в цей час її можна було відвідати безкоштовно.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".