На Кіровоградщині упіймали чоловіка під час розкопок стародавнього кургану

Жителя села Родниківка, що на Кіровоградщині затримали через розкопки стародавнього кургану.

Про це інформує медіапортал DOZOR.

 

За даними фахівців, зазначений курган відноситься до бронзової доби – період приблизно IV-II тис. до Р.Х., а також є відомим в археологічній науці після його виявлення в 1989 році.

Правоохоронцями встановлено, що дана особа викопала "п-подібну" яму гибиною 4,2 метри, загальною довжиною 4 метри, шириною 2,5 метри та шириною рову 0,6 – 0,8 метра.

На поверхні кургану знайдено кістки антропологічного походження, що також вказує на розриття стародавніх захоронень.

За вказаним фактом внесено відомості до ЄРДР за ч.2 ст.298 ККУ (незаконне проведення пошукових робіт на об'єктах археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини).

На даний час триває слідство.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.