Фортеця в Кам'янці дивуватиме туристів новим підсвічуванням. ФОТО

Кам'янець-Подільська фортеця в туристичному сезоні-2020 отримає нову концепцію підсвічування, зокрема, стіни Старого замку сяятимуть виключно відтінками білого.

Про це повідомила пресслужба Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, передає Укрінформ.

 

"До початку туристичного сезону музей планує оновити освітлення Старого замку. Модернізація передбачає відсутність кольорів, лише різні відтінки білого.

Підсвічуватиметься також каньйон і вперше – південний бік замку. При цьому буде використаний зовсім інший, енергоефективний тип прожекторів. Результатом стане зменшення споживання електроенергії вчетверо", – йдеться в повідомленні.

 

Світильники планують розмістити як на елементах, що вже є, наприклад, опорах мереж вуличного освітлення, так і на нових стійках, не порушуючи культурного шару та цілісності споруд музею.

Рекомендації щодо освітлення музей отримав від польських колег та співробітників Національного інституту культурної спадщини Польщі.

 

Розробленням проєкту займається вінницька компанія, яка працює на ринку України вже 20 років і єдина має досвід у підсвічуванні таких масштабних об'єктів.

Вартість проєкту становить 300 тисяч гривень. Цю суму сплатить музей.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.