В Одесі відкрили пам'ятний знак загиблим воїнам. ВІДЕО

В Одеському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки відкрили пам’ятний знак воїнам Одещини, які загинули під час Другої світової війни, АТО/ООС, у воєнних конфліктах на території інших держав, виконуючи свій військовий обов’язок.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на територіальний центр комплектування та соцпідтримки військовослужбовців.

 

"Пам'ятний знак – символ нашої вдячності тим, які загинули захищаючи рідну землю, батьківські домівки, незалежність нашої держави та майбутнє своїх дітей і онуків.

Усі вони: молоді й сиві, представники різних часів, народів, релігійних конфесій, що відображені на імпровізованій фотострічці, яка теж є елементом пам'ятного знаку - заслуговують на нашу пам'ять та пам'ять наших нащадків", - зазначив заступник обласного військового комісара Олександр Білевич.

Голова регіонального управління військового духовенства "Південь" митрофорний протоієрей Василь Вирозуб провів церемонію освячення пам'ятного знаку.

Присутні вшанували загиблих героїв хвилиною мовчання та покладанням квітів.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.