У Канаді знайшли викопну рибу із зачатками пальців

Палеонтологи з Канади та Австралії знайшли перше підтвердження теорії про виникнення зачатків пальців у риб.

Структури, що переходять на пальці, знайшли у плавці риби Elpistostege watsoni, яка жила 380 млн років тому, повідомляє "НВ" із посиланням на ScienceAlert.

 
РЕКОНСТРУКЦІЯ: Katrina Kenny

"Ми зробили важливий прорив в розумінні того, як рука була вперше сформована для всіх хребетних. Це перший випадок, коли ми однозначно виявили пальці, замкнені в плавці з променями плавника у риби. Кісточки цих променів дуже схожі на те, як влаштовані кістки пальців у більшості тварин", — сказав палеонтолог Джон Лонг з Університету Фліндерс в Австралії.

Перехід від водних риб до чотириногих істот (тетраподів) є одним з найбільш важливих в еволюційної історії, проте в наших знаннях є значні прогалини.

Одним з таких прогалин була точка, в якій риба вийшла з глибини і почала добувати їжу в більш дрібних водах — що вважається проміжним етапом перед виповзанням на сушу. Щоб завершити цей перехід, тваринам знадобилося б щось дуже важливе для повзання — тобто руки і ноги.

Лонг і його колега-палеонтолог Річард Клутьє з Університету Квебека в Канаді описали скам'янілі останки риби Elpistostege watsoni довжиною 1,57 метра, знайдені в Канаді в 2010 році.

Це, ймовірно, найповніший коли-небудь описаний екземпляр Elpistostege. Рештки риби містять і повний скелет грудного плавця.

"Після того, як ми порівняли наш скелет плавця Elpistostege зі скелетом рук і кистей наземних тварин, стало ясно, що ряди дрібних кісточок були — в еволюційному сенсі – такими ж, як і кістки фаланги в руках наземних тварин", — сказав Лонг.

Кістки — це не зовсім справжні пальці, оскільки вони заховані усередині плавника і не можуть вільно рухатися. Але це підтверджує, що тварина є проміжною ланкою між рибою і чотириногими.

"Це відкриття відсуває походження пальців у хребетних на рівень риб і каже нам, що структура "руки" хребетних вперше з'явилася в глибинах еволюції, незадовго до того, як риби покинули воду", — резюмує Лонг.

Дослідження також показали, що Elpistostege watsoni був найбільшим хижаком, що мешкав на мілководді сучасного Квебека. Він харчувався дрібнішими лопастеперими рибами, що також вимерли до нашого часу.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.