Заповідник "Софія Київська" радить віртуальні тури замість відвідування

Заповідник "Софія Київська" пропонує відправитися у віртуальні тури замість особистого відвідування в період карантину.

Про це повідомляє Православна церква України в Facebook, передає Укрінформ.

 

"Чудовий стінопис, виконаний майстрами початку XI століття, велична мозаїка Богоматері Оранти у центральній апсиді храму, каплиця святителя Петра Могили та різноманітні музейні експонати – усе це унікальні елементи Святої Софії Київської. Зараз духовна святиня зачинена для особистого відвідання, проте ви можете помилуватися її красою через мережу!" - йдеться у повідомленні.

У ПЦУ зазначають, що Софійський собор зберігає у своєму стінописі унікальний ансамбль фресок і мозаїк, які можна детально роздивитися під час віртуальної мандрівки духовною святинею.

"Саме тут звершувалися державницькі справи святого благовірного князя Ярослава Мудрого та була створена перша на Русі бібліотека. Фрески і графіті на стінах храму оповідають, зокрема, про життя князівської родини.

А ще на них зображені понад п'ятсот окремих святих! Тож пропонуємо не зволікати і прямо зараз помилуватися красою храму, перейшовши за посиланням", – додали в церкві.

У ПЦУ наголосили, що, перебуваючи вдома, людина засвідчує свою відповідальність і любов до ближнього, адже лише так можна зупинити загрозу стрімкого поширення небезпечного вірусу.

Також у церкві додали, що карантин – це нагода використати час для самоосвіти і з користю для душі.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.