Вчені виявили викопного предка курей і качок

Палеонтологи знайшли найдавніші останки предків сучасної курки у вапняковому кар'єрі, розташованому неподалік від кордону між Бельгією та Нідерландами.

Про це повідомляє "НВ" із посиланням на ScienceAlert.

 
ФОТО: Sarah Collins/Cambridge University

Птах, якого назвали Asteriornis maastrichtensis, жив приблизно 67 млн років тому — в той же час, коли існувало більшість динозаврів.

Група вчених з Кембріджського університету під керівництвом Деніела Філда назвала новий вид Asteriornis maastrichtensis на честь давньогрецької богині падаючих зірок Астерії.

Також ця назва пов'язується із астероїдом, який став причиною вимирання динозаврів. Видова назва утворена від назви Маастрихтського регіону, де були знайдені викопні рештки.

"Момент, коли я вперше побачив те, що було під скелею, був найбільш хвилюючим моментом в моїй науковій кар'єрі", — сказав палеобіолог Деніел Філд.

Asteriornis maastrichtensis був дрібним птахом з приблизною вагою тіла близько 400 грамів.

Проаналізувавши структуру скам'янілостей, Філд і його колеги виявили, що в знахідки є поєднання особливостей, які можна спостерігати у сучасних водоплавних птахів, таких як качки, і домашніх птахів, наприклад, курей. Це говорить про те, що A. maastrichtensis може бути спільним предком обох цих груп.

Ми вже давно знаємо, що птахи походять від м'ясоїдних динозаврів, які називаються тероподами, завдяки відкриттям "відсутньої ланки", як, наприклад, археоптерикс. У нього були такі особливості, як зуби (як у його предків динозаврів), але також пір'я і кістки зап'ястя, якими користуються сучасні птахи.

Але до сих пір було мало доказів того, коли саме з'явилися сучасні птахи.

"Походження птахів оповите таємницею — крім того, що ми знаємо, що сучасні птахи виникли в якийсь момент перед кінцем епохи динозаврів, у нас дуже мало викопного матеріалу, який б розповідав про них", — пояснив палеонтолог Альберт Чен.

Коли встероїд впав з неба, насильно закінчуючи крейдяний період 66 млн років тому, ця маленька істота або деякі з її родичів, мабуть, зуміли вижити, щоб дати розвиток дивовижному спектру птахів, яких ми знаємо і любимо сьогодні. Тим часом, інші її сусіди, схожі на предків птахів, цього не змогли зробили.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.