Велику китайську стіну знову відкрили для відвідувачів

Знаменита ділянка Великої китайської стіни Бадалін у Пекіні частково відкрилася у вівторок за більше ніж два місяці з моменту її закриття через спалах епідемії коронавірусу нового типу.

Про це повідомляє Сіньхуа.

 

"Мальовничий район буде відкритий з 09:00 до 16:00, а щоденну кількість відвідувачів буде обмежено до 19,5 тис. осіб. Станом на 14:00 вівторка загалом 892 людини пройшли онлайн-реєстрацію на відвідання пам'ятки", - йдеться у повідомленні.

Відвідувачам необхідно заздалегідь забронювати квитки на офіційному сайті або через Wechat, а також зареєструватися в спеціальному мінідодатку для отримання коду здоров'я. Крім того, при вході на об'єкт треба пройти перевірку температури тіла.

Для запобігання скупченню людей був розроблений маршрут екскурсій одностороннього циклу. Канатна дорога, Музей Великої китайської стіни, стара Велика стіна і деякі інші ділянки залишаться поки що закритими.


ДОВІДКА. Бадалін, розташований у пекінському районі Яньцин майже за 60 км на північний захід від центру китайської столиці, став першою ділянкою, що відкрилася для туристів, і найпопулярнішим напрямком для відвідання Великої китайської стіни. У 2018 році її відвідали понад 9,9 млн осіб.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.