Україна не братиме участь у святкуванні 75-ї річниці закінчення війни у Москві 9 травня, - Пристайко

Україна не братиме участь у святкуванні 75-ї річниці закінчення війни у Москві 9 травня заявили в МЗС.

Про це повідомляє видання "День".

 

На питання, як відреагував би Київ, якщо б він отримав від Москви запрошення на офіційні урочистості 9 травня, глава МЗС України Вадим Пристайко в інтерв'ю на телеканалі Україна 24 дав зрозуміти, що не сприймає сам факт святкування Дня Перемоги

"Але позиція наша зараз залишається такою, якою вона є: ні, ми не збираємося святкувати 9 травня. Ми, як і весь європейський континент, через 75 років, готові зрозуміти, чому сталася ця трагедія, і готові один одного пробачити.

Ми вважаємо, що саме в цей бік має йти святкування. Це повинно бути святкування того, що нарешті континент перебуває протягом 75 років, якщо не брати до уваги наші шість років війни, у відносному мирі", - заявив Пристайко.

Раніше в Кремлі заявили, що планують запросити на заходи в Москві з нагоди "75-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні" низку світових лідерів, в тому числі президента України Володимира Зеленського.

Днями в Офісі президента повідомили, що Зеленський запрошення не отримував.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.