Україна не братиме участь у святкуванні 75-ї річниці закінчення війни у Москві 9 травня, - Пристайко

Україна не братиме участь у святкуванні 75-ї річниці закінчення війни у Москві 9 травня заявили в МЗС.

Про це повідомляє видання "День".

 

На питання, як відреагував би Київ, якщо б він отримав від Москви запрошення на офіційні урочистості 9 травня, глава МЗС України Вадим Пристайко в інтерв'ю на телеканалі Україна 24 дав зрозуміти, що не сприймає сам факт святкування Дня Перемоги

"Але позиція наша зараз залишається такою, якою вона є: ні, ми не збираємося святкувати 9 травня. Ми, як і весь європейський континент, через 75 років, готові зрозуміти, чому сталася ця трагедія, і готові один одного пробачити.

Ми вважаємо, що саме в цей бік має йти святкування. Це повинно бути святкування того, що нарешті континент перебуває протягом 75 років, якщо не брати до уваги наші шість років війни, у відносному мирі", - заявив Пристайко.

Раніше в Кремлі заявили, що планують запросити на заходи в Москві з нагоди "75-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні" низку світових лідерів, в тому числі президента України Володимира Зеленського.

Днями в Офісі президента повідомили, що Зеленський запрошення не отримував.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.