Глава МЗС Німеччини у Києві заявила про німецьку відповідальність перед Україною

Глава МЗС Німеччини Анналена Бербок під час візиту до Києва заявила, що Німеччина несе відповідальність перед Україною у зв’язку зі стражданнями, які в минулому пережила українська держава.

Про це Бербок сказала у понеділок на брифінгу у Києві, повідомляє кореспондент "Європейської правди".

 

Бербок говорила про 30-річчя дипломатичних відносин між двома країнами та відзначила, що Німеччина стала першою країною, яка відкрила своє посольство в Україні. Вона сказала, що обом державам було б добре розвивати не лише відносини на дипломатичному рівні, але й взаємини між громадянами.

"Це стосується також і нашої німецької відповідальності. Ми, Німеччина, принесли так багато страждань вашій країні, на вашій території, і тому пов'язані вічною дружбою і солідарністю", - сказала Бербок.

Глава МЗС Дмитро Кулеба зазначив, що на зустрічі обоє міністрів обговорили спільну історичну пам'ять.

"Тут є багато роботи, і ця робота, на наше переконання, має відбуватися на рівноправних засадах, у дусі спільної поваги один до одного", - сказав він.


Нагадуємо, що в грудні глава МЗС Німеччини Анналена Бербок визнала, що покаяння за воєнні злочини проти українців недостатньо присутнє у німецькій історичній свідомості.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.