Музей імені Миколи Островського став Музеєм пропаганди

Рішенням Хмельницької обласної ради комунальний заклад «Обласний літературно-меморіальний музей Миколи Островського» (м.Шепетівка) перейменовано у «Музей пропаганди».

28 березня депутати Хмельницької області перейменували комунальний заклад "Обласний літературно-меморіальний музей Миколи Островського" (м.Шепетівка) у "Музей пропаганди". Представники Українського інституту національної пам'яті, Українського центру розвитку музейної справи та Українського комітету Міжнародної Ради Музеїв підтримали нову назву.

Перейменування розглядали на позачерговому пленарному засіданні облради оскільки відновідно до законів України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" надалі музей не міг функціонувати з такою назвою.

При поіменному голосуванні 46 депутатів підтримало перейменування, 8 депутатів були проти, а 4 депутати утрималось.

 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.