Земля могла бути “водним світом” три мільярди років тому – вчені

Науковці знайшли докази того, що Земля була покрита глобальним океаном, який перетворив планету на “водний світ” більше 3 мільярдів років тому.

Про це повідомляє The Guardian.

 

"Характерні хімічні сліди були виявлені на древній частині океанічної кори, які вказують на те, що планета колись була позбавлена континентів, наймасивніших частин суші на Землі", - йдеться у повідомленні.

Босвелл Вінг з Університету Колорадо в Боулдері і його колишній постдокторант Бенджамін Джонсон, який працює в Університеті штату Айова, запустили проєкт, щоб відкрити новий шлях у дебатах про те, як могла виглядати давня Земля.

"Земля у ранній період без континентів, що зароджуються, можливо нагадувала "водний світ", що створювало значну перешкоду для появи та еволюції життя на Землі, яке у свою чергу не виключає можливого її існування в інших місцях", - пишуть вчені у науковому журналі Nature Geoscience.

Саме дослідження проходило на геологічній місцевості під назвою Панорама, що розташовується на північному заході Австралії, де океанічна плита морського дна, якій налічується 3,2 мільярда років, була перевернутою назовні.

Всередині цієї давньої кори містяться хімічні підказки про морську воду, яка в той час покривала Землю. Вчені були зосереджені на дослідженні різних видів кисню, які морська вода принесла у земну кору.

Якщо результати цього дослідження у майбутньому знайдуть підтвердження, то це допоможе дослідникам перевірити свої теорії щодо того, де і як на Землі з'явилися перші одноклітинні організми. Також це дасть змогу з'ясувати чи можуть існувати інші світи, придатні для життя.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.