FrankoPrize-2021: визначено номінантів Премії

Завершила роботу Експертна рада Міжнародної премії імені Івана Франка. До Оргкомітету премії надійшли висновки від 43 вчених з 9 країн світу: Австрії, Італії, Польщі, Словаччини, США, України, ФРН, Хорватії і Чехії.

Члени Експертної ради оцінювали наукові роботи за трьома критеріями: наявність інноваційних та оригінальних підходів у дослідженні; концептуальність, системність та критичність дослідження; міжнародний контекст і рівень наукового дослідження, йдеться на сайті Премії.

 

За результатами оцінювання наукових робіт найвищі бали отримали три праці, які номіновані на здобуття Премії у 2021 році:


"На перехресті культур: Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі". Колективна монографія за ред. Альфредаса Бумблаускаса, Сальвіюса Кулявічюса (Литва) та Ігоря Скочиляса (Україна). Подання Українського католицького університету (м. Львів, Україна).


"Українки в ГУЛАГу: Вижити значить перемогти". Оксана Кісь (Україна). Подання Українського наукового інституту Гарвардського університету (Кембридж, США).


"Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.)". Леонід Тимошенко (Україна). Подання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (Дрогобич, Україна).


Праці номінантів охоплюють наукові дисципліни: історію, культурологію, рeлiгiєзнавство, сакральну архітектуру, антропологію, літературознавство, книгознавство та славістику.

У цьому році на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка було подано 26 наукових робіт.

Ім'я лауреата Премії буде оголошено під час урочистої церемонії нагородження, яка відбудеться на батьківщині Франка, у Дрогобичі, 27 серпня – у 165-ту річницю від дня його народження.


Довідково: Міжнародну премію імені Івана Франка присуджують щорічно з 2016 року. Лауреати Премії отримують грошову винагороду та золотий знак.

Нагадаємо, що у 2016 році Премію здобув Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви. У 2017 році лауреатами стали професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій. У 2018 році перемогу здобула професорка Українського католицького університету та Українського вільного університету Ярослава Мельник та доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі. У 2019 році нагороду дістала докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні. У 2020 році лауреатом став професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк.

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.