Спецпроект

Демографічні втрати від Голодомору становили щонайменше 4,5 мільйона– науковці

Втрати через Голодомор 1932—1933 років, голоди 1921—1922 та 1946— 1947 років мали непоправні наслідки для демографічного розвитку України.

Про це йшлося на пресконференції за участю представників Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, що відбулась у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Результати наукових досліджень демографічних втрат під час Голодомору 1932—1933 років, голодів 1921—1923, 1946—1947 років в Україні озвучила доктор економічних наук, головна наукова співробітниця інституту Наталія Левчук.

В Інституті зауважили, що загальні демографічні втрати складаються з втрат через надсмертність (різниця між загальною кількістю смертей під час голоду і їх очікуваною кількістю, яка могла бути за умови відсутності голоду) і втрат ненародженими (дефіцит народжень).

Левчук зазначила, що за оцінкою науковців, демографічні втрати внаслідок Голодомору в 1932—1934 рр. становлять в Україні через надсмертність 3,9 мільйона, а дефіцит народжень – близько 600 тисяч.

Як зауважила директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАНУ Елла Лібанова, Інститут у співпраці з американськими дослідниками впродовж тривалого часу проводить системні дослідження з відновлення повної і достовірної картини демографічної динаміки України у 1920—1930-х роках.

Для розрахунку втрат було використано метод демографічної реконструкції: відновлення демографічної динаміки України на основі узгодження чисельності населення та основних демографічних параметрів за період між переписами 1926 і 1939 років.

В результаті збору, аналізу та корекції архівної демографічної статистики за кожен рік міжпереписного періоду вдалося здійснити науково обґрунтовану оцінку людських втрат в Україні внаслідок Голодомору 1932—1933 рр.

За словами Лібанової, Україна є однією з небагатьох країн Європи, про яку відома чисельність і склад населення від 1897 року. Щоб з'ясувати кількість жертв Голодомору, науковці провели реконструкцію демографічних рядів.

"Ми вважаємо, що втрати від Голодомору – це не тільки ті, хто загинув через голод, хто вмер через недоїдання. Це і ті люди, які були страчені у спробах вирватися з того голодоморного гетто, яке було створено в сільській місцевості Україні. Це ті, хто не народився через те, що або жінки не могли виносити це дитя, або це ті, від народження кого просто відмовилася родина, розуміючи, що вони не зможуть зберегти цих дітей", - підкреслила вона.

За її словами, Голодомор розпочався наприкінці 1932-го, тож його наслідки населення відчувало вже в 1934 році. "Хтось не народився, хтось народився дуже слабким, хтось просто через шкоду здоров'я (зазнану) в 1933-му році помер у 1934-му році. Ми все ж таки вважаємо, що це є жертви Голодомору", - заявила вона.

Зазначалося, що у підсумку за 1932—1934 рр. від голоду померло 13% від загальної чисельності населення України, зауважують в інституті.

Водночас заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАНУ Олександр Гладун висловив думку, що нині є тенденція щодо перебільшення втрат від Голодомору.

"Ми знаємо, що під час Голодомору держава проводила репресивні заходи, тому було бажання зменшити кількість втрат. Зараз для того, щоб показати і засвідчити те, що Радянський Союз проводив репресивну політику і що Україна постраждала найбільше, проводиться політика щодо перебільшення втрат", - сказав Гладун.

Палієва гора

У Білій Церкві, над кручами Росі, височіє пам’ятник у вигляді кам’яної вежі з барельєфом козаків та сценами з їх бойового життя. Біля вежі розташована чавунна гармата з ядрами. Гора ця носить ім’я видатного козака - Семена Палія. Францішек Замойський так схарактеризував козацького полковника та його діяльність на теренах Правобережної України в останніх десятиліттях XVII – на початку XVIII ст.: «той, що хоче кинутися з мотикою на сонце»

Про український борщ з історичними приправами

На початку 2020 року київський ресторатор Євген Клопотенко виступив з благородною ініціативою внести культову українську страву – борщ – до списку світової нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Справу підтримало Міністерство культури. 1 липня 2022 року борщ включено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони

Лист про Україну як незалежну державу 1711 року

За документами зі шведських архівів ми можемо детально простежити традицію шведських королів підтримувати боротьбу козаків за незалежність України. Шведські королі вбачали у козаках надійних партнерів, які могли допомогти Швеції гарантувати безпеку в регіоні Балтійського моря і стримати загарбницькі амбіції Московії. Ще в 1623 році шведський король Густав ІІ Адольф розмірковував над можливістю підтримати боротьбу козаків за незалежність

Антибільшовицький Блок Народів. Нове прочитання

Матеріали про Антибільшовицький Блок Народів (АБН), які зберігаються в Галузевому державному архіві Служби зовнішньої розвідки України, дають змогу в нинішній ситуації під дещо іншим кутом зору подивитися на імперську політику Москви в усі періоди її існування в тих чи інших державних утвореннях і належним чином оцінити зусилля діячів українського-національно-визвольного руху, які намагалися об’єднати поневолені народи в боротьбі з імперією зла, застерігали увесь цивілізований світ бути пильними, згуртованими і не мати жодних ілюзій стосовно справжніх намірів кремлівських керманичів