Росія порушила кримінальну справу щодо знесення статуї Конєва

Слідчий комітет Росії порушив справу проти чеських громадянин за знесення пам'ятника на території Чехії. МЗС Чехії вважає це неприпустимим.

Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу за статтею про реабілітацію нацизму за демонтаж пам'ятника радянському воєначальнику, маршалу Івану Конєву в Празі, повідомляється на сайті відомства.

Слідство вважає, що муніципальна влада у Празі порушила міждержавні домовленості між Чехією та РФ.

Пам'ятник радянському маршалу Івану Коневу був демонтований 3 квітня. Це рішення було прийнято минулого року радою району Прага-6, на території якого стояв памʼятник.

 

Як повідомляє "Україна молода", МЗС Чехії відповіло Росії критикою через криміналізацію демонтажу монумента.

"Якщо російські органи продовжуватимуть в тому ж дусі, це буде сигналом, що вони втратили інтерес до розвитку взаємно вигідних відносин між Росією та Чехією", - наголосили чеські дипломати.

У заяві йдеться про те, що меморіал маршалу "є воєнним пам'ятником, а тому його не стосується Договір про дружні відносини і співпрацю 1993 року". При цьому перенесення скульптури не розходиться із положеннями договору.

МЗС також наголошує, що "місцеве самоврядування в Чеській Республіці є невіддільною складовою конституційного ладу" і що "відкриття кримінальної справи щодо демократично обраних її представників за виконання ними їхніх повноважень з погляду Чехії є неприпустимим".

Чеське МЗС також нагадує російській стороні, що Чехія на своїх теренах належним способом дбає про 4224 воєнних поховань, меморіалів чи пам'ятників, до яких, на відміну від скульптури маршала Конєва, відноситься положення Договору 1999 року між урядом Чеської Республіки та урядом Російської Федерації про взаємне утримання воєнних поховань.

У той самий час, зазначається в заяві, на теренах Російської Федерації досі не були поновлені воєнні пам'ятники загиблим чехословацьким легіонерам в Самарі, Новокуйбишевську та інших місцях Росії.

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.