Росія порушила кримінальну справу щодо знесення статуї Конєва

Слідчий комітет Росії порушив справу проти чеських громадянин за знесення пам'ятника на території Чехії. МЗС Чехії вважає це неприпустимим.

Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу за статтею про реабілітацію нацизму за демонтаж пам'ятника радянському воєначальнику, маршалу Івану Конєву в Празі, повідомляється на сайті відомства.

Слідство вважає, що муніципальна влада у Празі порушила міждержавні домовленості між Чехією та РФ.

Пам'ятник радянському маршалу Івану Коневу був демонтований 3 квітня. Це рішення було прийнято минулого року радою району Прага-6, на території якого стояв памʼятник.

 

Як повідомляє "Україна молода", МЗС Чехії відповіло Росії критикою через криміналізацію демонтажу монумента.

"Якщо російські органи продовжуватимуть в тому ж дусі, це буде сигналом, що вони втратили інтерес до розвитку взаємно вигідних відносин між Росією та Чехією", - наголосили чеські дипломати.

У заяві йдеться про те, що меморіал маршалу "є воєнним пам'ятником, а тому його не стосується Договір про дружні відносини і співпрацю 1993 року". При цьому перенесення скульптури не розходиться із положеннями договору.

МЗС також наголошує, що "місцеве самоврядування в Чеській Республіці є невіддільною складовою конституційного ладу" і що "відкриття кримінальної справи щодо демократично обраних її представників за виконання ними їхніх повноважень з погляду Чехії є неприпустимим".

Чеське МЗС також нагадує російській стороні, що Чехія на своїх теренах належним способом дбає про 4224 воєнних поховань, меморіалів чи пам'ятників, до яких, на відміну від скульптури маршала Конєва, відноситься положення Договору 1999 року між урядом Чеської Республіки та урядом Російської Федерації про взаємне утримання воєнних поховань.

У той самий час, зазначається в заяві, на теренах Російської Федерації досі не були поновлені воєнні пам'ятники загиблим чехословацьким легіонерам в Самарі, Новокуйбишевську та інших місцях Росії.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".